Ветеринарно-санітарна експертиза продуктів забою свиней в умовах ППВКО "Еталон"
Стан сухожилків. Сухожилки свіжого м'яса пружні, щільні, поверхня суглобів гладенька, блискуча, синовіальна рідина прозора із специфічним запахом.
Проба варки. Наважку досліджуваного м'яса масою 20г подрібнювали і заливали потрійним об'ємом дистильованої води. Посуд накривали склом і доводили до кипіння на водянійбані; після чого охолоджували і оцінювали бульйон. Звертали увагу на прозорість, аромат, наявність краплин жиру на поверхні. Мутний бульон пластівцями і без крапель жиру свідчить про несвіжість м'яса.
Аналіз даних органолептичного дослідження свідчить про те, що м'ясо, одержане від тварин всіх трьох груп відповідає показникам доброякісного м'яса. А саме: колір -властивий свинині (від рожевого до блідо-червоного), запах- характерний для свинини; консистенція пружна (ямка вирівнюється у перші 1-3 секунди після натискання пальцем); підшкірний жир білий, без змін; сухожилки блискучі, щільні, еластичні. Проба варки в усіх випадках дала результати, які підтверджують доброякісність м'яса(бульйон прозорий, з краплями жиру на поверхні), лише в одному випадку при дослідженні м'яса від туш, в печінці, нирках та серці якої були виявлені множинні ехінококові міхури , бульйон містив дрібні пластівці, був мутним і не мав властивого нормальному бульону аромату.
М'ясо, отримане від тварин усіх трьох груп, у кількості 15 туш ми дослідили на доброякісність у відповідності з показниками свіжості, які включені в ГОСТ 7269-54.
При дослідженні м'яса, одержаного від забою 5 голів здорових тварин одержані слідуючі результати: рН екстракту, одержаного з проб, коливався від 5,8 до 6,2 (показники свіжого м'яса); реакці з 5% сірчанокислою в бульйоні - від всіх проб бульйон прозорий; реакція на пероксидазу позитивна в усіх випадках.
3.3.5 Результати фізико-хімічного дослідження м'яса
При дослідженні м'яса, одержаного від тварин з ехінококовими ураженнями внутрішніх органів результати були такі: рН у чотирьох пробах в межах норми (5,6-6,2), у одній пробі незначно збільшений (6,3); реакція з 5% сірчанокислою в бульйоні - в трьох пробах бульйон прозорий, в двох -мутний, а в осад випав желеподібний згусток; реакція на пероксидазу -в трьох пробах позитивна, в двох -слабопозитивна (синьо-зелене забарвлення швидко змінюється буруватим).
В третій групі проб м'яса (від твари з жировою дистрофією печінки) показник рН в трьох пробахзнаходився в межах норми (5,8-6,2), а в двох пробах дорівнював 6,3 та 6,4; реакція з 5% сірчанокислою в бульйоні - в трьох пробах бульйон прозорий, в двох -мутний; реакція на пероксидазу -в чотирьох пробах позитивна, в одній -слабопозитивна (синьо-зелене забарвлення швидко змінюється буруватим).
Результати досліджень представлені у таблиці №16.
Аналіз результатів досліджень свідчить про те, що м'ясо, одержане від тварин з ехінококовими ураженнями внутрішніх органів та жировою дистрофією печінки, відповідає показникам свіжого м'яса і може використовуватись на харчові цілі при умові негайної реалізації.
Таблиця №16 -Результати фізико-хімічного дослідження проб м'яса.
Групи проб (n5)
|
рН
|
Реакція з 5% сірчанокислою міддю
|
Реакція на пероксидазу
|
|
|
Свіже
|
Сумнівно свіже
|
Несвіже
|
Свіже
|
Сумнівно свіже
|
Несвіже
|
Свіже
|
Сумнівно свіже
|
Несвіже
|
|
Здорові тварини
|
5
|
-
|
-
|
5
|
-
|
-
|
5
|
-
|
-
|
|
Тварини з ехінококовими ураженнями
|
4
|
1
|
-
|
3
|
1
|
1
|
3
|
2
|
-
|
|
Тварини з жировою дистрофією печінки
|
3
|
2
|
-
|
3
|
2
|
-
|
4
|
1
|
-
|
|
|
3.3.6 Мікроскопічне дослідження проб м'яса свинини
Нами також були вивчені мазки-відбитки із поверхневих та глибоких шарів м'язевої тканини від тварин вищезазначених трьох груп. Дані бактеріоскопічного дослідження представлені у таблиці №17.
В групі здорових тварин в мазках-відбитках із глибоких та поверхневих шарів м'яса в полі зору мікроскопа були виявлені лише поодинокі мікроорганізми (в поверхневих шарах до 6, в глибоких до 2), переважно палички.
В групах свиней з ехінококозом та жировою дистрофією печінки як із поверхневих так і з глибоких шарів м'язевої тканини виділились коки та палички; в поверхневих шарах м'яса загальна кількість мікроорганізмів коливалася від 9 до 15, а в глибоких - від 3 до 8.
Одержані результати дозволяють віднести м'ясо останніх двох груп до сумнівно свіжого або свіжого з гранично допустимими показниками (не більше 10 мікробних тіл в полі зору).
Таким чином результати бактеріоскопічного дослідження свідчать про те, що м'ясо тварин навіть безсимптомно хворих на ехінококоз та з жировою дистрофією печінки має підвищені показники мікробного обсемінення внаслідок зниження природної резистентності організму.
Таблиця №17 - Результати бактеріоскопічного дослідження.
Досліджувані проби,№
|
Поверхневий шар
|
Глибокий шар
|
|
|
коки
|
палички
|
всього
|
коки
|
палички
|
всього
|
|
Здорові тварини
|
|
1
|
-
|
+
|
3
|
-
|
-
|
-
|
|
2
|
-
|
+
|
6
|
-
|
+
|
2
|
|
3
|
+
|
+
|
2
|
-
|
-
|
-
|
|
4
|
-
|
+
|
3
|
+
|
-
|
2
|
|
5
|
-
|
+
|
3
|
-
|
+
|
1
|
|
Тварини з ехінококовими ураженнями
|
|
1
|
-
|
+
|
15
|
-
|
+
|
8
|
|
2
|
+
|
+
|
10
|
+
|
-
|
3
|
|
3
|
+
|
+
|
12
|
-
|
+
|
4
|
|
4
|
+
|
+
|
11
|
+
|
+
|
7
|
|
5
|
-
|
+
|
9
|
-
|
+
|
3
|
|
Тварини з жировою дистрофією печінки
|
|
1
|
-
|
+
|
9
|
+
|
-
|
4
|
|
2
|
-
|
+
|
10
|
-
|
+
|
3
|
|
3
|
+
|
+
|
8
|
-
|
+
|
6
|
|
4
|
+
|
+
|
11
|
+
|
+
|
5
|
|
5
|
-
|
+
|
11
|
-
|
+
|
7
|
|
|
3.3.7 Дослідження на трихінельоз
Усі свинячі туші обов'язково досліджувались на трихінельоз. Від кожної туші відбирали по дві проби з ніжок діафрагми масою по 60 грам і їх досліджували згідно загальноприйнятої методики. В жодній пробі не було виявлено трихінел.
3.4 Обговорення результатів власних досліджень
Продукти забою тварин присутні в господарстві на протязі всього року. Всі продукти забою свиней проходять ветеринарно-санітарну експертизу. При ветеринарно-санітарній експертизі продуктів забою свиней найбільше виявлено захворювань тварин таких як ехінококоз (5 випадків) та хронічна жирова дистрофія печнки (5 випадків).
Слід відмітити, що ветеринарно-санітарна експертиза продуктів забою свиней проводиться в лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи господарства досить ретельно, при необхідності проводяться додатково бактеріоскопічні і фізико-хімічні дослідження. Значна частина м'ясопродуктів вибраковується і не допускається до подальшої реалізаціі. Так у госпадарстві де проводяться дослідження, продукти забою свиней вибраковуються по різних причинах - зміна органолептичних показників, виявлення інвазійних захворювань.
Результати фізико-хімічних досліджень свідчать про те, що незважаючи на відсутність клінічних ознак при ехінококозі та жировій дистрофії печінки м'ясо дещо відрізняється від м'яса здорових тварин за показниками свіжості та доброя-кісності, але незначний ступінь прояву цих змін дозволяє використовувати таке м'ясо без обмежень для негайної реалізації.
Результати досліджень мазків-відбитків із глибоких та поверхневих шарів м'язевої тканини від свиней з ехінококовими ураженнями та жировою дистрофією печінки вказують на те, що вони значно занасінені мікроорганізмами в порівнянні з м'ясом здорових тварин.
3.5 Розрахунки економічної ефективності
Основну частину збитків підприємству завдають захворювання інвазійної етіології, виявлені під час ветеринарно-санітарної експертизи продуктів забою свиней. Ці збитки обумовлені утилізацією чи вимушеною переробкою уражених внутрішніх органів, а також зниженням якості отриманої продукції.
Таким чином економічні збитки в даному випадку складаються з:
1. збитків від бракування уражених органів та туш;
2. збитків від зниження якості продукції;
3. загальний економічний збиток.
1. Збитки від бракування уражених туш та органів (З1) визначли за формулою:
З1= Ц*Мбп+(Вт-Вф), де
Мбп -кількість продукції та сировини, які були вибракувані внаслідок різноманітних уражень протягом 2008 року та перших восьми місяців 2009року, кг;
Ц -закупівельна ціна продукції та сировини, грн.;
Вт -витрати на утилізацію, переробку, знищення продукції;
Вф -фактична виручка від реалізації продукції чи сировини, грн.
З1= 18*615+(780+327180)=339030 (грн).
2. Економічні збитки від зниження якості продукції, одержаної від тварин з виявленою патологією(З2), визначали за формулою:
З2=Мп*(Цз-Цхв), де
Мп -кількість реалізованої продукції зниженої якості, кг;
Цз -ціна реалізації одиниці продукції, одержаної від здорових тварин, грн.; Цхв-ціна реалізації одиниці продукції, одержаної від хворих тварин, грн.
З2=11685*(35-28)=81795 (грн).
3. Загальна сума економічних збитків, нанесених підприємству протягом 2008-2009 років визначали як суму збитків від бракування уражених туш та органів (З1) та збитків від зниження якості продукції (З2):
З=З1+З2
З=339030+81795=420825 (грн).
При виконанні дипломної роботи перед мною постало питання: "Чи є економічно вигідно закупати свиней для забою у населення, адже приховані захворювання у них зустрічаються значно частіше (у 16% випадків) ніж у тварин з свинокомплеку (у 5,6%)?". Нами було проведено розрахунки, які довели, що закупівля свиней у населення є вигідною, незважаючи на більший відсоток виявлення прихованих патологій при ветеринарно-санітарній експертизі туш.
На бойню ППВКО "Еталон" за 2008-2009роки надійшло 263 голови свиней для забою від населення з середньою живою вагою однієї туші 100кг по закупівельній ціні 18грн за 1кг живої ваги, з них при ветеринарно-санітарній експертизі після забою було виявлено 42туші з різними рихованими патологіями, при зачистці яких від кожної туші було видалено в середньому по 5кг браку, який знищили спалюванням, витративши по 6,5грн на 1кг браку. Туші які були без патологій реалізували по 35грн за 1кг, а туші у яких було виявлено патології (після зачистки) реалізували за ціною 28грн за 1кг. Для розрахунку прибутку підприємства ми виконала такі операції:
1. визначили витрати на придбання тварин у населення:
Витрати= 263*100*18=473400грн;
2.визначили кількість забитих здорових тварин:
Здор.тв= 263-42=221 тварина;
3. визначили прибуток від реалізації туш від здорових тварин:
Прибуток= 221*100*35=773500грн;
4. визначили витрати на знищення забракованої продукції:
Витрати1 =5*42*6,5=1365грн;
5. визначили прибуток від реалізації туш після їх зачистки:
Прибуток1=(4200-210)*28=111720грн;
6. загальний прибуток підприємства=(прибуток від реалізації туш від здорових тварин+ прибуток від реалізації туш після їх зачистки)-( витрати на придбання тварин у населення + витрати на знищення забракованої продукції):
Загальний прибуток =(773500+111720)-(473400+1365)=410455грн.
Отже незважаючи на досить високий коефіцієнт прихованої захворюваності у свиней з приватного сектора 16%, закупівля їх для забою з метою реалізації м'яса є економічно вигідно.
4. Загальний прибуток господарства від реалізації туш свиней= загальний прибуток від реалізації туш свиней закуплених у населення+ загальний прибуток від реалізації туш свиней господарства = 410455 + ((143100*35) - (405*6,5)+(405*28))= 5427662,5грн.
4.ОХОРОНА ПРАЦІ
Охорона праці - це система законодавчих актів, організаційних, соціально-економічних, гігієнічних, механічних та лікувально-профілактичних заходів, що спрямовані на створення безпечних умов праці та працездатності людини в процесі її трудової діяльності.
Основні положення з охорони праці в Україні встановлені й регламентуються конституцією України, кодексом законів про працю, законом "Про охорону праці", а також розробленими на їх основі і відповідно до них нормативно-правовими актами.
Складовими охорони праці є законодавство про працю, виробнича санітарія, і безпека застосування різних технічних засобів на виробничих процесах і сільському господарстві.
Трудове законодавство регламентується Конституцією України, Кодексом законів про працю, Законом України "Про охорону праці".
Конституційне право громадян нашої держави на охорону життя й здоров'я у процесі трудової діяльності відображене у законі України "Про охорону праці", прийнятого Верховною Радою України 21.11.2002 р.
Дія закону поширюється на всі підприємства, установи, організації незалежно від форми власності і виду їх діяльності, на всіх працюючих, незалежно від посади та рівня кваліфікації.
Метою охорони праці є зниження та ліквідація виробничого травматизму і професійних захворювань на основі заходів, які забезпечують безпеку праці.
Згідно положення "Про роботу по охороні праці і техніці безпеки на підприємствах, в організаціях і в установах" відповідальність за охорону праці і техніку безпеки, з дотриманням діючого Законодавства в покладена на керівника установи, а контроль за виконанням вимог з охорони праці, направлених на зниження виробничого травматизму і захворюваності у господарстві, здійснює інженер з охорони праці і техніки безпеки.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9
|