Проект на побудову каналізаційної насосної станції

Визначимо об’єм газгольдера:

м3,

t – час перебування газу в газгольдері, t=2-4 год.

Приймаємо згідно [3, табл.36.6, стр.325] – 2 газгольдери об’ємом 300 м3 кожний. Загальний об’єм газгольдерів складатиме: 600 м3, а фактичний час перебування газу в газгольдері:

год, що знаходиться в заданих межах.

Технічна характеристика газгольдера:

об’єм – 300 м3;

внутрішній діаметр резервуара – 9,3 м;

внутрішній діаметр колокола – 8,5 м;

висота газгольдера – 12,5 м;

висота резервуара – 5,92 м;

висота колокола – 6,88 м.

6.3.10 МУЛОВІ ИАЙДАНЧИКИ

Визначимо корисну площу мулових майданчиків:

м2.

Приймаємо 14 мулових карт .

Загальна фактична площа: .

6.3.11 ПОВІТРОДУВНА СТАНЦІЯ

По [3, стор.258, табл.28.1] по витраті повітря 20908,8+300,9=21209,7 м3/год вибираємо повітродувку з такими характеристиками:

При умові, що Qпов>5 тис.м3/год, кількість робочих повітродувок не менше 2-х згідно [3, стор.259] марки ПІВ-80-1,6 з такими характеристиками:

об’єм повітря – 6000 м3/год;

тиск – 0,163 Мпа;

потужність двигуна – 160 кВт;

частота обертання – 2970 об/хв;

габарити - ;

маса – 4440 кг.

Приймаємо 4 робочі та 2 резервні повітродувки. Розмір станції .

6.3.12 ГІДРАВЛІЧНИЙ РОЗРАХУНОК ТРУБ І КОМУНІКАЦІЙ

Витрату по якій розраховуємо комунікації знаходимо за формулою:

л/с. (6.21)

Після аеротенку, враховуючи рециркуляційний мул:

л/с.

7. РОЗРАХУНОК СПОРУД ДЛЯ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНОГО ПОРІВНЯННЯ ВАРІАНТІВ

І – варіант:

Стічні води з північного басейну НС-1 подаються на очисні споруди.

Стічні води з південного басейну НС-2 подаються на очисні споруди.

ІІ – варіант:

Стічні води з північного басейну подаються в К226 (ГК) звідки по самопливному колектору колодязя 210, звідки по загальній мережі в НС, яка перекачує їх на очисні споруди.

Розрахунок розрахункових і контрольних витрат стічних вод по 2-му варіанту представлено на мал.7.1.

8. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ПОРІВНЯННЯ ВАРІАНТІВ

8.1 Капітальні витрати по варіантах

Визначення капітальних витрат ведеться за укріпленими показниками [3, табл.6644-6648, 10. табл.19.3]. Розрахунок зводиться в таблицю. Розглядаються лише, ті ділянки мережі, споруди, будівлі, обладнання вартість яких по 1 і 2 варіантах відрізняються.

8.2 Експлуатаційні витрати по варіантам

Експлуатаційні витрати складаються з витрат на виробничу електроенергію, витрат на поточний ремонт та амортизаційних відрахувань. Заробітна плата робітників не враховується.

Витрати на електроенергію розраховуються за тарифами прейскурантів 09-01. Розрахунок вартості електроенергії проводимо по одноставочному тарифу, оскільки загальна потужність електродвигунів менша 750 кВт. Результати розрахунків зведемо в таблицю.

Витрати активної енергії визначаємо за формулою:

; (8.1)

де Q – розрахункова годинна подача насосної станції, м3/год;

Н – напір насосів,м;

К – коефіцієнт запасу потужності, 1,1;

 - ККД двигуна.

І варіант:

кВт год/рік.

ІІ варіант:

кВт год/рік;

Амортизаційні відрахування визначаємо в розмірі 1% від вартості споруд, обладнання мережі.

8.3 Приведені витрати по варіантам

Для порівняльної економічної оцінки застосовуємо приведені витрати:

, тис.грн/рік (8.2)

де Е – експлуатаційні витрати по варіантам;

К – капітальні витрати;

Ен – нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладів, 0,15;

І варіант: тис.грн.;

ІІ варіант:  тис.грн.

Вибираємо І варіант подачі на очисні споруди як економічно ефективний.

Розрахунок капітальних витрат по варіантам

Таблиця 8.1.

Розрахунок амортизаційних відрахувань

Таблиця 8.2.

Річні експлуатаціонні витрати

Таблиця 8.3.

9. ГЕНПЛАН МАЙДАНЧИКА ОЧИСНИХ СПОРУД

9.1 Допоміжні будівлі і споруди

9.1.1 Насосна станція сирого осаду первинних відстійників

Насосна станція сирого осаду виконана із залізобетонних моналітних блоків по ТП№820234 з двох ярусів. Насосна станція призначена для видалення сирого осаду і жирних речовин із первинних відстійників d=30 м.

НС обладнана трьома насосами марки НЛ28, g=28 м3/год, двома насосами марки 5Ф-12, g=72м3/год, вентиляцією притяжно-витяжною механічною системою, вантажопідйомним механізмом, пунтами управління.

9.1.2 Насосна станція перекачки активного мулу

Призначена для спорожнення вторинних відстійників і аеротенків, для повернення надлишкового активного мулу в мулозгущувачі, а рециркуляційного активного мулу в аеротенки.

Обладнується насосами.

Також НС обладнана дренажними насосами.

Встановлено вантажопідйомне обладнання – таль електрична, Q =1 т.

9.1.3 Інжекторні метантенків

Будівлі побудовані по індивідуальному проекту. Вони призначені для подачі гарячої пари в метантенк та покращення процесів бродіння.

Будівлі інжекторів обладнані:

·                   вентиляторами;

·                   технологічними трубопроводами і засувками;

·                   вантажопідйомним обладнанням ( кран Q = 0,5 Т, однобалочний ручний).

9.1.4 насосна станція дренажної мулової води

Насосна станція побудована по типовому проекту, розміром в плані м, заглиблена на м.

Зовнішні стіни монолітної конструкції мають гідроізоляцію на Н = м.

Дренажна насосна станція призначена для перекачки дренажної мулової води, що поступає з мулових майданчиків, що влаштовані поряд, в «голову» очисних споруд. НС обладнана насосним агрегатом Д і дренажним насосом.

9.1.5 Котельня

Котельня призначена для обігріву в зимовий період всіх виробничих та побутових приміщень, в яких постійно знаходяться люди, та для обігріву метентенків парою.

В котельні влаштовуються котли марки , що працюють на газу, який утворився в процесі бродіння в метантенках та зібрався в газгольдерах на очисній станції. Також котельня обладнана з насосами марки:

шт. насосів марки ;

шт. водонагрівачів типу 01-ГОСТ-532;

шт.катіонітовими двохступінчатими фільтрами, технологічними трубопроводами та арматурою.

9.2 Ганплан площадки і благоустрій

розташування очисних споруд у плані забезпечує самопливний рух стічних вод при мінімальному об’ємі земляних робіт, по найкоротшій відстані.

Розміщення споруд та трубопроводів забезпечує автоматичний розподіл води між окремими спорудами. Для цього крім їх симетричного розташування використано розподільчі чаші.

Компанування споруд забезпечує можливість будівництва по чергам і розширення станції у випадку збільшення, припливу стічних вод.

У складі очисних споруд передбачені пристрої для виключення їз роботи, спорожнення, а також після механічної очистки на решітках і т.д.

При розміщенні допоміжних споруд у плані слід враховувати, що котельню зручно розташовувати у центрі зони обслуговування теплоспоживачів, але не ближче чим 25 м від вибухових об’єктів.

Склади хлору розміщуються з урахуванням максимальних розривів між ними і найближчими будівлями:

·                   від адміністративних будівель в котрих люди знаходяться постійно, не ближче 100 м, це ж стосується побутових будівель;

·                   від виробничих будівель, в котрих знаходяться люди періодично – 50 м.

По периметру майданчика передбачається насадження зеленої захисної зони, а по самому майданчику – озеленення доріг на всій території.

Територія очисних споруд огороджена парканом висотою не менше 1,2 м.

9.3 Випуск стічних вод

Після очистки стічні води по самопливному колектору відводиться в річку, яка розташована в найнижчій по рел’єфу площі.

В місці скиду влаштовується випуск. В проекті прийнято береговий незатоплений і обладнаний площадкою для відбору проб.

Вихід з труби розташовується вище максимального рівня води в річці, щоб не підтоплювався трубопровід і не було підтопу.

9.4 Методи контролю за роботою очисних споруд. Диспетиризація і автоматизація

Нагляд за роботою очисних споруд здійснює штат лабораторії.

На очисних спорудах контролюють:

·                   витрату води по самопливним ланкам і каналам, за допомогою витратоміра, лотка Поршале;

·                   витрату повітря і пари в трубопроводах;

·                   витрату мулу і осаду;

·                   об’єм затриманих покидьків;

·                   об’єм осаду піскоуловлювачів;

·                   об’єм зневодненого осаду;

·                   витрату хлору;

·                   рівні води в спорудах, мулу, осаду.

Для всього комплексу очисних споруд визначають повний санітарний аналіз вихідної, очищеної води і води водоймища.

Проводять тести на температуру, рН, прозорість, об’єм і вагу завислих речовин, БСКп, БСКб, тощо.

Очисні споруди обладнуються автоматичними датчиками по всім параметрам, які необхідно контрулювати.

Інформація виводитьчя на головний комп’ютер, встановлений в диспетчерській.

9.5 Рекомендації по техніці безпеки при експлуатації очисних споруд

Електродвигуни на дробарках, пускових і струмоведучих пристроях повинні бути у вибухонебезпечному виконанні.

Рухомі частини дробарок потрібно покривати металевими щитами.

Відкриті канали, заглиблені отвори в підлозі теж перекривають щитами.

Для персоналу, що обслуговує решітки-дробарки передбачається душ і сушарка для спец-одягу.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11