Проект на побудову каналізаційної насосної станції

11.4 Будівельний генеральний план об’єкту

11.4.1 Розрахунок складів

Склади розраховуємо на основі про використання матеріалів.

Максимальна кількість матеріалу, яка зберігається на складі:

                                  (4.1.1)

Де Р – кількість матеріалу, який потрібен на розрахунковий період;

Т – час використання матеріалу в днях;

п – норма запасу матеріалу в днях;

К1 – коефіцієнт нерівності подачі матеріалу на склад ( К1=1,1);

К2 – коефіцієнт нерівності використання матеріалу (К2 = 1,3);

Загальна площа під склади:

, м2                                                                                        (4.1.2)

де, U – кількість матеріалу, яка може бути вміщена на 1 м2;

В – коефіцієнт використання складу з врахуванням проходів.

Розрахунок зводимо в відомість

Таблиця 11.4.1.

Розміри складів приймаємо на основі уніфікованих секцій: для цементу закритий контейнерний розміром 9х2,7 м; висотою 2,5 м; для щебеню відкритий пересувний розміром 9х2,7м; висотою 2,5м.

11.4.2 Розрахунок тимчасових приміщень

Площа тимчасових приміщень залежить від максимального числа робітників в зміну:

Нормативні показники площі санітарно-побутових і службових приміщень, в м (люд. згідно [14.15]).

-          контора – 4

-          диспетчерська – 7

-          гардероб – 0,7

-          душова – 0,54

-          умивальник – 0,2

-          сушильне приміщення – 0,2

-          кімната для приймання їжі – 1

-          туалет – 0,1.

Розрахунок зводимо в таблицю 11.4.2.

Таблиця 11.4.2.

Розрахунок тимчасових приміщень

11.4.3 Розрахунок тимчасового водопостачання

Загальну потребу у воді для будівельного майданчика (Qпотр.) визначаємо, як суму на виробничі (Qвир.)

, л/с;                                                     (4.3.1)

Витрати води на виробничі потреби, л/сек:

, л/с;                                                (4.3.2)

де      qп – питомі витрати води на виробничі потреби, л;

пк – кількість користувачів у найбільш завантажену зміну;

Кн – коефіцієнт годинної нерівномірності витрат води (приймаємо 0,15);

Кнв – коефіцієнт неврахованих витрат (приймаємо 1,2 м).

Питомі витрати води на виробничі потреби приймаємо:

-          автомашина   – 450 л/добу;

-          автокран – 14 л/зм.;

-          дишельні двигуни   – 25 л/зм.;

-          приготування бетону – 300 л/зм;

Витрати води на господарсько-побутові потреби, л/добу:

                 (4.3.3)

де      qпоб – питомі витрати води на господарсько-побутові потреби (приймаємо 12л на одного робітника, який обідає в їдальні);

пр – число робітників в найбільш завантажену зміну;

пg - кількість робітників, які одночасно користуються душем (приймаємо 40);

t1 - час користування душем (приймаємо 45 хв);

К2 – коефіцієнт нерівномірності витрат води (приймаємо 2).

Витрати води на гасіння пожеж приймаємо з розрахунку тригодинного терміну гасіння однієї пожежі і забезпечення розрахункової витрати води при максимальній витраті її на господарсько-побутові потреби, (крім втрат на душ, приймаємо 10 л/сек).

Діаметр труб водопроводу знаходимо за формулою:

                                                (4.3.4)

де, V – допустима швидкість руху води в трубах (приймаємо 1,5 л/сек).

Тимчасові водопровідні мережі влаштовуємо з чавунних труб.        

л/с;

л/с;

л/с;

 мм.

11.4.4 Енергопостачання будівельного майданчика

Необхідну кількість електроенергії визначаємо за потужністю силових установок, зовнішнього і внутрішнього освітлення і виробничих потреб.

Розрахунок проводиться на період витрат електроенергії:

                         (4.3.5)

де      1,1 – коефіцієнт, який враховує витрати потужності на електромережі;

К1, К2, К3 – коефіцієнти одночасної витрати потужності: К1 = 0,75;

К2 =1; К3 = 0,8;

Рс – потужність силових установок, кВт; Рс = 27,3;

Рвир – потужність на виробничі потреби, кВт, Рвир = 7;

Ров – потужність внутрішнього освітлення, кВт, Ров = 1;

Роз – потужність зовнішнього освітлення, кВт, Роз = 1;

Соз – коефіцієнт потужності.

Результати розрахунків зводимо в таблицю 11.4.1.

кВт.

Таблиця 11.4.1

Характеристика користувачів електроенергії на будівельному майданчику

11.4.5 Техніко-економічні показники будгенплану

-          протяжність тимчасової огорожі 253 м;

-          протяжність тимчасових доріг 188 м;

-          протяжність високовольтних ліній 58,4 м;

-          протяжність освітлювальних ліній 168,6 м;

-          протяжність ліній тимчасового водопостачання 70 м;

-          площа складів (відкритих) 19,8 м2;

-          площа складів (закритих) 40 м2;

-          вартість тимчасових споруд 970 крб.

11.4.6 Техніка безпеки на будівельному майданчику

Використовуючи даємо короткий перелік основних заходів з техніки безпеки по одному з технологічних будівельних процесів.

12. Охорона праці

12.1 Організація охорони праці при будівництві НС

В дипломному проекті розробляється проект на побудову каналізаційної насосної станції розміром в плані 9х12 м глибиною 18 м.

Будівництво насосної станції ведеться в літній період з червня місяця.

Будівництво ведеться в тісних умовах, так як з однієї сторони ведеться добудова аеротенків, а з іншої (з боку) розміщені вторинні радіальні відстійники діаметром.

Ґрунти майданчика будівництва вторинних відстійників представлені суглинками напівтвердої консистенції з виключенням карбонатів і уламкового гравійного матеріалу. Ґрунтові води першого водоносного горизонту знаходяться на глибині 6,5 – 7 м, що не впливає на розробку ґрунту котловану, так як котлован розробляється екскаватором із зворотною лопатою на глибину 2,1 м.

Всі будівельні роботи є типовими для будівельного процесу.

Будівельний майданчик займає 1940 м2.

Розрахунок складів для зберігання будівельних матеріалів наведені в розділі.

12.2 Аналіз шкідливих та небезпечних факторів

Перерахунок видів робіт і їх небезпечних і шкідливих факторів при будівництві каналізаційної насосної станції зводяться в таблиці 12.2.1.

Таблиця 12.2.1.

12.3 Розробка заходів з охорони праці при будівництві

Будівельний майданчик для спорудження каналізаційної насосної станції огороджується згідно з ГОСТ 23407-78 панелями огородження висотою 1,2 м.

До початку робіт на будівельному майданчику повинні бути влаштовані під’їздні шляхи і внутрішньомайданчикові дороги, що забезпечують вільний і безпечний доступ транспортних засобів до всіх об’єктів і складських приміщень у відповідності [28 п.5; 29 р.3]. Швидкість руху транспортних засобів поблизу місць проведення робіт не повинна перевищувати на прямих ділянках – 10, на поворотах – 5 км/год.

При виконанні будівельних і монтажних робіт працівники мають бути забезпечені спецодягом:

- костюм захисний (С-369-82);

- чоботи гумові (ГОСТ 5375-79)

- каска будівельна (ГОСТ 12.4.087-84)

При виконанні торкрету вальних робіт в комплект засобів індивідуального захисту повинні ще входити:

- захисні окуляри ( ЗП8-80);

- респіратор (ЩБ-1)

- рукавиці гумові (ГОСТ 20010-74 за [28,29].

Робітники повинні проходити підготовку згідно ГОСТ 12.0.004-79. Машиністи кранів, страхувальники, електрозварювальними повинні проходити навчання по спеціальній програмі за [28, пр.7].

Працівники, які поступають на будівельний майданчик повинні проходити інструктаж по техніці безпеки з обов’язковим фіксуванням в журналі по техніці безпеки по ГОСТ 12.0.004-79, за [28, пр.17].

Робоче місце електрозварювальника повинно бути добре обладнане, тобто встановлені міцні підмостки і риштування, забезпечена подача електродів. При роботі на висоті 3 м., особливу увагу потрібно звернути на те, щоб підмостки не перевантажувались допоміжними матеріалами і мали соціальний настил з бічними дошками, виключаючи можливість падіння вниз інструментів і електродів. При виконанні зварювальних робіт необхідно дотримуватись вимог ГОСТ 12.3.003-86 та ГОСТ 12.1.013-78, [28, п. 6]. Зварювальник повинен мати спецодяг і рукавиці. Зварювальний кабель повинен бути ізольований і відповідати вимогам ГОСТ 12.1.030-81. В проекті живлення подається від протекторної мачти до розподільника по кабелю довжиною 70м., з площею поперечного перерізу 50мм2 і силою струму 300 А.

В кабіні автокрану і гусеничних кранів повинні знаходитись вогнегасники типу ОГ. Заходи по техніці пожежної безпеки повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.004-85 [29]; групу вогнестійких будівельних матеріалів визначаємо у відповідності із СТ СЭВ 2437-80 і СТ СЭВ 382-76.

Все електрообладнання на майданчику повинно бути заземлене і занулене згідно з [29] по ГОСТ 12.1.030-81.

Після заливки бетонної суміші в опалубку виконуються заходи по ущільненні бетону, тобто вібраційні роботи. Вібрація викликає в організмі робочого реакцію, яка є причиною функціональних розладів різних органів. Під дією вібрації відбуваються зміни в центральній нервовій системі, серцево-судинній системі, опорно-руховому апараті, по ГОСТ 12.1.034-81. Тому при вібраційних роботах глибинним вібратором робітник, який безпосередньо тримає вібробулаву, повинен користуватися рукавицями.

Гранично допустимі норми вібрації лімітуються ГОСТ 12.01.034-81. Згідно із СН 243-71 допустима величина параметрів вібрації при ущільнені бетонної суміші, на протязі робочої зміни 8 год. середньогеометрична частота 5,6 Гц, гранична 11,2 Гц, амплітуда перетікання при граничних коливаннях 0,056 мм, середнє квадратичне значення коливальної швидкості 2 мм/с, або 92 дБ відносно 5·10-5мм/с.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11