Форми та методи державної підтримки експортерів

Форми та методи державної підтримки експортерів

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

ЖИТОМИРСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСІТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ АГРАРНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

КАФЕДРА ЗЕД ПІДПРИЄМСТВА

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

ТЕМА: "ФОРМИ ТА МЕТОДИ ДЕРЖАВНОЇ ПІДТРИМКИ ЕКСПОРТЕРІВ"

ПЛАН РОБОТИ

Вступ

1. Поняття і завдання системи державної підтримки експорту товарів українського походження

2. Методи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності

3.Основні напрями державної підтримки малого підприємництва

4. Торгово-політичні методи розширення експорту товарів

5. Страхування у сфері зовнішньоекономічної діяльності

6. Часткові компенсації відсоткової ставки за експортними кредитами

7. Вдосконалення структури українського експорту

8. Досвід окремих зарубіжних країн в сфері державної фінансової підтримки експортерів

9. Нетарифні бар’єри

10.Експортні субсидії. Компенсаційне мито

11.Підтримка експортної діяльності вітчизняного виробника

12. Венчурні фонди

Висновки

Використана література

ВСТУП

Сприяння ефективній реалізації експортного потенціалу України є одним з найважливіших елементів державної промислової і структурної політики. Зіставлення технологічної структури експорту з України та світового експорту засвідчує істотне відставання України в сфері експорту високотехнологічної продукції – її питома вага є майже на порядок нижчою, ніж в середньому у світі і практично не збільшилася за останні сім років Замість високотехнологічної продукції Україна постачає на світовій ринок товари низького ступеня готовності, так звану технологічну "сировину" та середньотехнологічну продукцію машинобудування, одночасно закупаючи дорогі готові зарубіжні технології, що потребує супутнього придбання дорогих додаткових послуг (монтаж устаткування і його наступне технічне обслуговування)..

Метою роботи є науково-теоретичне обґрунтування теоретичних засад і практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізмів державного регулювання економіки у сфері зовнішньоекономічної діяльності України.

Для досягнення мети досліджень було поставлено такі завдання:

- визначити особливості державного регулювання економіки та зовнішньоекономічної діяльності, використання спектра механізмів державного управління;

- охарактеризувати загальні та спеціальні методи державного регулювання зовнішньоекономічної сфери;

- проаналізувати зарубіжний досвід застосування загальних і спеціальних механізмів державного регулювання зовнішньоекономічного сектора;

- запропонувати механізм векторних геополітичних пріоритетів зовнішньоекономічної діяльності України;

- розробити концепцію державного регулювання процесів інтеграції України у світогосподарський простір;

- визначити систему фінансово-кредитних установ сприяння експортерам;

- внести пропозиції щодо вдосконалення інституційної основи інформаційного забезпечення вітчизняних експортерів в Україні.

Об’єктом дослідження є організаційно-економічні відносини, що складаються при здійсненні державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України в умовах розширення міжнародної співпраці.

Предметом дослідження є теоретичні засади застосування механізмів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

1. Поняття і завдання системи державної підтримки експорту товарів (робіт,Послуг) українського походження

Державне регулювання діяльності фірм і підприємств пов'язане з експортною діяльністю формується на базі закону про систему державної підтримки експорту товарів українського походження.

Цей Закон спрямований на створення системи державної підтримки експорту товарів (робіт, послуг) українського походження для підвищення експортних можливостей вітчизняних підприємств, забезпечення захисту українських виробників та експортерів від ризику неплатежів та фінансових втрат, підвищення конкурентоспроможності товарів українського походження на світових ринках та з метою застосування правових механізмів стимулювання національного експорту передбачених Світовою організацією торгівлі.

Метою державної підтримки національного експорту є:

застосування правових механізмів стимулювання національного експорту передбачених Світовою організацією торгівлі

забезпечення позитивного сальдо торговельного балансу України;

забезпечення стабільності банківської системи України;

підвищення рівня зайнятості населення України та створення нових робочих місць;

упровадження сучасних фінансово-кредитних механізмів у зовнішній торгівлі та механізмів державної підтримки експорту;

розвиток експорту товарів українського походження, насамперед стимулювання зростання експорту високотехнологічних товарів;

поліпшення доступу українських виробників і експортерів до обігового капіталу та інвестицій в основні фонди підприємств;

підвищення конкурентоспроможності товарів українського походження на світових ринках, зокрема шляхом надання підтримки, в тому числі фінансової, українським виробникам та експортерам під час їх участі у міжнародних тендерах за кордоном;

захист українських виробників та експортерів від ризику неплатежів та фінансових втрат, пов'язаних з здійсненням експорту товарів українського походження.

Державна підтримка національного експорту України здійснюється шляхом:

надання експортних кредитів:

- українським експортерам для здійснення експортних операцій згідно з укладеними зовнішньоекономічними договорами (контрактами);

- українським виробникам на стадії виробничого циклу для забезпечення виробництва продукції згідно з укладеними зовнішньоекономічними договорами (контрактами);

- іноземним покупцям або банкам іноземних покупців під зобов'язання закупівлі ними товарів (робіт, послуг) українського походження.

захисту українських експортерів від комерційних та некомерційних ризиків для забезпечення страхового покриття у разі невиконання іноземним покупцем зобов'язань за зовнішньоекономічним договором (контрактом);

страхування та перестрахування експортних кредитів, наданих українському експортеру банками-кредиторами (резидентами) від комерційних та некомерційних ризиків для забезпечення відшкодування у разі невиконання іноземним покупцем зобов'язань за зовнішньоекономічним договором (контрактом).

Державна підтримка національного експорту України також здійснюється:

у формі гарантування участі українських виробників та експортерів у тендерах за кордоном, що реалізується шляхом надання державою гарантій незмінності тендерної пропозиції українських експортерів під час участі в тендерах за кордоном або фінансового забезпечення, наданого уповноваженою фінансовою установою, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

часткової компенсації відсоткової ставки за експортними кредитами, які надаються в національній та іноземній валюті, залежно від різниці кредитних ставок в Україні та країні покупця у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України щорічно визначає перелік пріоритетних галузей економіки та номенклатуру товарів (робіт, послуг), в межах яких здійснюватиметься державна підтримка та стимулювання зростання національного експорту.

Порядок визначення переліку пріоритетних галузей економіки та номенклатури товарів (робіт, послуг), в межах яких здійснюватиметься державна підтримка та стимулювання зростання національного експорту, визначається Кабінетом Міністрів України.

Створення системи державної підтримки національного експорту здійснюється шляхом:

утворення та забезпечення функціонування державної акціонерної страхової компанії "Українська компанія страхування експорту" (далі - Компанія);

утворення або визначення у порядку передбаченому законодавством фінансової установи як уповноваженої державою установи з реалізації державної політики щодо підтримки кредитування та гарантування національного експорту.

Компанія є державною небанківською фінансовою установою, яка утворюється державою в особі Кабінету Міністрів України відповідно до законодавства України та діє на підставі статуту, який затверджується Кабінетом Міністрів України.

Компанія здійснює свою діяльність в межах суми державних гарантій, що надаються в рамках стимулювання збільшення експорту товарів (робіт, послуг) українського походження.

Компанія здійснює діяльність за такими напрямами:

страхування та перестрахування експортних кредитів, наданих банками-кредиторами (резидентами) українському виробнику або експортеру для забезпечення виконання умов зовнішньоекономічного договору (контракту), у тому числі на стадії виробництва продукції, від некомерційних та комерційних ризиків для забезпечення відшкодування коштів у разі невиконання іноземним покупцем зобов'язань за зовнішньоекономічним договором (контрактом);

страхування та перестрахування зовнішньоекономічних договорів (контрактів) українських експортерів від комерційних або некомерційних ризиків для забезпечення відшкодування коштів у разі невиконання іноземним покупцем зобов'язань за зовнішньоекономічним договором (контрактом);

страхування експортних кредитів, наданих іноземному покупцю банками-кредиторами (резидентами) від комерційних та некомерційних ризиків у разі невиконання іноземним покупцем зобов'язань за кредитами, наданими йому під зобов'язання закупівлі товарів українських експортерів.

Страхування експортних контрактів та експортних кредитів здійснюється за умови надання:

іноземними покупцями або банками-нерезидентами українському експортеру за експортним контрактом або банку-кредитору (резиденту) за кредитним договором державних гарантій країни, резидентами якої є іноземний покупець або банк-нерезидент;

гарантій іноземної держави Компанії за зовнішньоекономічним договором (контрактом) українського експортера;

гарантій іноземного покупця або банку-нерезидента, який є резидентом держави, що має інвестиційний кредитний рейтинг провідних міжнародних рейтингових агентств не нижчий за рейтинг інвестиційного класу.

Страхова виплата не може перевищувати 90 відсотків розміру суми зовнішньоекономічного договору (контракту) або експортного кредиту в разі настання некомерційного ризику та 85 відсотків у разі настання комерційних ризиків.

Компанія не здійснює страхування фізичних осіб.

Компанія отримує ліцензію на здійснення відповідних видів страхової діяльності і здійснює свою діяльність у відповідності до вимог законодавства.

Уповноважена фінансова установа утворюється державою в особі Кабінету Міністрів України відповідно до законодавства України та діє на підставі статуту, який затверджується Кабінетом Міністрів України.

Уповноважена фінансова установа отримує ліцензію на здійснення кредитування національного експорту і здійснює свою діяльність у відповідності до вимог законодавства.

Визначення уповноваженої фінансової установи здійснюється на конкурсних засадах у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

В разі необхідності, Кабінет Міністрів може надати відповідні повноваження у повному обсязі або частково декільком фінансовим установам у відповідності до їх спеціалізації та наявності відповідних ліцензій на здійснення окремих видів діяльності.

Уповноважена фінансова установа здійснює діяльність за такими напрямами:

надання експортних кредитів українським експортерам для здійснення експортних операцій згідно з укладеними зовнішньоекономічними договорами (контрактами);

надання експортних кредитів українським виробникам на стадії виробничого циклу для забезпечення виробництва продукції згідно з укладеними зовнішньоекономічними договорами (контрактами);

надання експортних кредитів іноземним покупцям або банкам іноземних покупців під зобов'язання закупівлі ними товарів українського походження;

надання довгострокових кредитів українським виробникам на оновлення та модернізацію основних виробничих фондів;

часткова компенсація відсоткової ставки за експортними кредитами, які надаються в національній та іноземній валюті, в межах асигнувань, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік;

рефінансування українським банкам експортних кредитів українським виробникам та експортерам;

рефінансування українським банкам експортних кредитів іноземним покупцям;

гарантування повернення авансових платежів іноземним покупцям;

гарантування незмінності пропозицій українських виробників та експортерів під час участі в тендерах за кордоном.

Кошти для фінансового забезпечення участі українських виробників та експортерів у тендерах за кордоном передбачаються у державному бюджеті на відповідний рік та використовуються виключно на поворотній основі.

Гарантія незмінності тендерних пропозицій надається тільки при наявності угоди між уповноваженою фінансовою установою і українським експортером із зобов'язанням українського експортера щодо відшкодування можливих збитків у разі невиконання ним тендерних пропозицій.

Часткова компенсація відсоткової ставки за наданими експортними кредитами здійснюється у строки сплати відсотків за користування кредитами, передбачені відповідними кредитними договорами.

2. Методи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності

Історія розвитку ринкових відносин в Україні за часів її незалежності свідчить про те, що державне регулювання економіки та зовнішньоекономічної сфери потребує вдосконалення форм і методів його реалізації. 6

Cучасна парадигма державного управління відстоює думку про застосування спеціальних механізмів регулювання певної сфери. Водночас стратегія регулювання зовнішньоекономічних відносин потребує поєднання усього спектра методів і механізмів державного управління. Відзначимо, що сучасна політика регулювання зовнішньоекономічної діяльності України спрямована не на довгострокову перспективу, а на пошук шляхів виходу із кризових ситуацій, тому така політика часто не дає позитивних результатів. У зв'язку з цим, потребують удосконалення методи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Методи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності поділяються на загальні та спеціальні. Україна використовує в принципі таку саму методику регулювання, що й розвинуті країни з ринковою економікою. Проте співвідношення цих інструментів у процесі їх застосування, залежно від мети політики молодих держав, її значення в регулюванні зовнішньоекономічної сфери істотно відрізняються.

Зазначимо, що загальними методами державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності є розвиток малих форм підприємництва, розкриття кордонів до входження фінансових інституцій, грошово-кредитне регулювання, антимонопольне регулювання, застосування технічних норм, норм упакування і маркування, норм санітарного і ветеринарного контролю.

Проте, пріоритетну роль у механізмі регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні виконують спеціальні методи впливу на учасників ЗЕД. Основним інструментом такого впливу є імпортні й експортні митні збори. За допомогою зміни їх рівня держава має можливість змінювати характер імпорту і експорту в потрібних напрямах. Переваги митно-тарифного регулювання виявляються в тому, що, по-перше, це дуже гнучкий механізм, який дає змогу в мінімальних, середніх, максимальних розмірах впливати на експортно-імпортні потоки товарів.

По-друге, зміна митних тарифів дає можливість у різних напрямах впливати на стан імпорту і експорту різних видів товарів, збільшуючи, скорочуючи або стабілізуючи їх потоки. По-третє, митно-тарифне регулювання — це ринковий механізм, що дає змогу досягати поставлених цілей через вплив на економічні інтереси імпортерів та експортерів.

У процесі комплексного стимулювання збільшення виробництва продукції на експорт, окрім митно-тарифного механізму, використовуються і фінансові важелі. Ними можуть бути різні форми податкового заохочення товаровиробників-експортерів, що випускають конкурентоспроможну на світових ринках продукцію

і з високою часткою доданої вартості, а також субсидії з державного і регіональних бюджетів, створення системи страхування експортних кредитів від комерційних і політичних ризиків, надання гарантійних зобов'язань з боку держави для кредитування експортних постачань.

Валютне регулювання як один із спеціальних методів регулювання ЗЕД означає, що держава може встановлювати певні вимоги до обов'язкового продажу певної частки експортної валютної виручки, коли вона надходить на банківські рахунки експортерів. Також можуть підвищуватися вимоги, ліміти щодо розрахунків резидентів за імпортними контрактами з нерезидентами[3,c. 165].

Наступний шлях державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності – це нетарифне її регулювання. Нетарифне регулювання є спеціальним методом регулювання ЗЕД. Воно передбачає використання таких спеціальних методів як квотування, ліцензування.

Експортний контроль як один із спеціальних методів регулювання ЗЕД застосовується для захисту національних інтересів країни, коли об'єктом зовнішньоторговельних операцій є різні види озброєнь, військової техніки або товарів подвійного призначення. Використовується він також з метою дотримання міжнародних зобов'язань України щодо нерозповсюдження зброї масового знищення та інших найбільш небезпечних видів зброї і технологій їх створення. Номенклатура товарів, що підлягають експортному контролю, визначена в спеціальних списках, які затверджуються указами Президента України.

Розглядаючи способи регулювання зовнішньоекономічної діяльності на сучасному етапі, на наш погляд, необхідно також відзначити довгострокове прогнозування, середньострокове індикативне й короткострокове оперативне планування, які забезпечуються за допомогою економічних інструментів, заходів кредитного і фіскального характеру, адміністративних і організаційно-правових форм, демонополізації ринкової конкуренції.

Довгострокове державне регулювання забезпечується шляхом прогнозування, програмування і стратегічного планування економіки і має на меті, насамперед, формування стратегії і пріоритетів у розвитку національних галузей, здатних забезпечити випуск конкурентоспроможної продукції і вписатися у світовий ринок; інтенсифікації економічного зростання; структурну перебудову і модернізацію національного господарства; вирішення соціальних проблем. Використання методів довгострокового регулювання характерне для багатьох країн з розвинутою економікою. Його результати фокусуються в економічній політиці держави, що дає змогу за порівняно короткий строк домогтися високого рівня розвитку і завоювати міцні позиції на світовому ринку як провідним експортерам по багатьох товарних позиціях.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7