Концепція управління персоналом в комерційному банку АКБ "Приватбанк"
Постійний аналіз зібраної інформації про клієнтів і прийняття
відповідних організаційних рішень - наприклад, пріоритизація клієнтів на основі
їхньої значимості для банку.
Таким чином, цей підхід має на увазі, що при будь-якій взаємодії банку
з клієнтом по будь-якому каналу, співробітникові банку доступна повна інформація
про усі взаємини з клієнтами і рішення приймається на її основі, інформація про
яке, у свою чергу, теж зберігається і доступна при всіх наступних взаємодіях.
CRM (Customer Relationship Management - Керування
Взаєминами з Клієнтами) - це не програмний продукт, не технологія і навіть не
набір продуктів.
CRM - це, насамперед, концепція, спрямована на
побудову стійких ділових відносин із клієнтами і бізнес стратегія, ядром якої є
"клієнтно-орієнтований" підхід.
Ця стратегія заснована на використанні передових управлінських і інформаційних
технологій, за допомогою яких компанія збирає і накопичує інформацію про своїх
клієнтів на всіх стадіях їхнього життєвого циклу (залучення, утримання,
лояльність), витягає з неї знання і використовує ці знання в інтересах свого
бізнесу шляхом вибудовування взаємовигідних відносин з ними.
Результатом застосування стратегії є підвищення конкурентноздатності
компанії, і збільшення прибутку, тому що правильно побудовані відносини,
засновані на персональному підході до кожного клієнта, дозволяють залучати
нових клієнтів і допомагають удержати старих.
CRM системи стали потрібні на висококонкурентному
ринку, де у фокусі стоїть клієнт. Головна задача CRM
систем - підвищення ефективності бізнес процесів, зосереджених у "фронт-офісі",
спрямованих на залучення й утримання клієнтів - у маркетингу, продажах, сервісі
й обслуговуванні, незалежно від каналу, через який відбувається контакт із
клієнтом.
На рівні технологій CRM - це набір додатків, зв'язаних єдиною бізнес-логікою
й інтегрованих у корпоративне інформаційне середовище банку на основі єдиної
бази даних. Спеціальне програмне забезпечення дозволяє провести автоматизацію
відповідних бізнесів-процесів у маркетингу, продажах і обслуговуванні. Як
результат, банк може звернутися до "потрібного" клієнту в "правильний"
момент часу, з найбільш ефективною пропозицією і по найбільш зручному замовнику
каналу взаємодії.
На практиці інтегрована система CRM забезпечує координацію дій різних
відділів банку, забезпечуючи їхньою загальною платформою для взаємодії з
клієнтами. З цього погляду призначення CRM - виправити ситуацію, коли відділи
маркетингу, продажів і сервісу діють незалежно друг від друга, причому їхнє
бачення замовника часто не збігається, а дії неузгоджені.
З погляду керування бізнесом ефект від впровадження CRM виявляється в
тім, що процес ухвалення рішення за рахунок автоматизації переноситься на більш
низький рівень і уніфікується. Це дозволяє перейти до ідеології “торгових
площадок банківського обслуговування” (безбалансових мікровідділень на 5-7
співробітників) та “площадок банківського самообслуговування” (кредитно-депозитних
банкоматів). За рахунок цього підвищується швидкість реакції на запити, росте
швидкість обороту коштів і знижуються витрати.
Нарешті, CRM
включає себе ідеологію і технології створення історії взаємин клієнта і банка,
що дозволяє більш чітко планувати бізнес і підвищувати його стійкість.
CRM-системи з точки зору менеджменту персоналу потрібні для рішення
двох основних задач, зв'язаних з підвищенням ефективності бізнесів-процесів,
зосереджених у “фронт-офісі” банку:
вони допомагають, по-перше, зрозуміти, хто такі - клієнти компанії,
чого вони чекають для себе і що можуть дати самі;
по-друге, CRM системи, аналізуючи обновлювану інформацію з контактів із
клієнтами і транзакциям, підвищують рентабельність роботи за рахунок вироблення
індивідуальних стратегій.
Ідеологія CRM передбачає перехід від стратегії мас-маркетингу і масових
продажів до індивідуального (One-to-One) обслуговування клієнтів модернізованими
банківськими послугами, спеціалізованими так, щоб вони відповідали персональним
вимогам клієнтів. У підсумку це зробить відносини банку і клієнта більш
комфортними й ефективними, розрахованими на перспективу.
Класичні (полнофункціональні) CRM - системи припускають автоматизацію
бізнес-процесів маркетингу (залучення клієнтів), заснованих на персональній
роботі з кожним із клієнтів (доведення контакту до заключення угоди), а також
обслуговуванні і підтримці клієнтів (важливо довідатися, що не влаштовує
клієнта і чого йому бракує, щоб саме це йому і запропонувати в рамках
майбутньої маркетингової діяльності). CRM - система повинна забезпечити
оперативний доступ до всієї наявної інформації, реалізуючи різну форму її
представлення для різних спеціалістів банку.
CRM - системи дозволяють не тільки виконувати просту сегментацію клієнтської
бази банку на підставі "профілю клієнта", але і виявляти сховані
залежності між різними даними у великих масивах, а також здійснювати прогнозування.
Приміром, в одному з банків у зал обслуговування клієнти попадають по
спеціальних пластикових картках, і автоматизована система, зафіксувавши клієнта
визначеної категорії, починає демонструвати ролики про банківські продукти, що
здатні зацікавити саме його.
CRM системи забезпечують можливість збору інформації, що надходить по
кожному з каналів (від особистого спілкування до використання Web, коли клієнт
майже усі робить сам), у єдиній базі даних (БД). Питання визначення
прибутковості клієнтів - одне із самих серйозних. За даними дослідницької компанії
AMR Research, на контакти з тими, хто приносить менш 20% прибутку, витрачається
60-80% ресурсів, і банки тут не є виключенням. Актуальні також питання про
рентабельність банківських інструментів, їх позиціонування стосовно визначеної
групи клієнтів. Важливо знати, які маркетингові акції виявилися прибутковими по
сегментах, цільових групах, продуктах, каналам і т.д., а які немає і чому. Скільки
нових клієнтів вони принесли, скільки клієнтів у результаті їхнього проведення
стали лояльними и т.д. Подібна інформація - основа для вироблення нових
маркетингових планів і пропозицій банку, і CRM системи надають усе, що потрібно
для аналізу.
Клієнтів банків умовно можна розділити на три групи: великі підприємства,
підприємства середнього і малого бізнесу і фізичні особи. Для взаємодії з
VIP-клієнтами (їх, як правило, небагато) CRM технології не потрібні - успішно
чи ні йде робота з ними залежить винятково від кваліфікації і спритності
менеджерів. Потреба в системах виникає при роботі із середніми і невеликими
підприємствами - щоб одержати на цьому ринку доход того ж рівня, що і при
роботі з VIP-клієнтами, необхідна висока продуктивність праці менеджерів по
роботі з клієнтами. Але ще більшого зниження собівартості вимагає робота з
фізичними особами, і зробити це можна за допомогою CRM - систем, що дозволяють
вникати в кредитну історію клієнтів, з'ясовувати їх потреби, сегментувати
клієнтську базу й оперативно приймати рішення, що задовольняють як очевидні,
так і перспективні їх запити.
Процес впровадження CRM - системи складається з наступних
програмно-технологічних дій та дій по менеджменту персоналу, який працює з
клієнтами в середовищі CRM - системи:
створення єдиної БД про наявних і потенційних клієнтів, визначення
складу і форматів вихідних даних про них, а також процедур внесення інформації,
що виключають ситуацію її дублювання;
побудова системи комунікацій, що забезпечує взаємодію всіх підрозділів
банку в рамках концепції CRM (маркетинг, продажі, сервіс) і організація їх
доступу до загального БД;
розробка системи процедур, регламентів і алгоритмів взаємодії менеджерів
банку з клієнтами на основі загальної стратегії, а також бізнеси-логіки взаємодії
всіх процесів фронт - і бек-офисів банку;
визначення критеріїв оцінки ефективності роботи, як підрозділів, так і
окремих співробітників, організація системи контролю їхньої діяльності в
рам-ках CRM технології;
настроювання системи і навчання персоналу.
При впровадженні CRM - системи банк змінює модель роботи менеджерів,
більш жорстко ввівши неї в адміністративні рамки і просто не залишивши їм
шансів на опір. Змінюється система мотивації і посадові обов'язки менеджерів: якщо
раніш вони мали установку тільки на забезпечення доходу, те тепер перед ними
поставлена задача відпрацьовування визначених регламентів (у першу чергу вести
записи по всіх контактах), наслідком чого і повинно стати поява доходу. Таким
чином, у банку твердо зрозуміли, що потрібний не той менеджер по продажах, що
час від часу випадково принесе визначені гроші, а той, доход від діяльності
якого можна прогнозувати (і, відповідно, оцінити, чи буде в банку виконаний
квартальний план по доходах, щоб мати можливість планувати видаткову частину
бюджету). А це означає, що завдяки програмі CRM банк перевів свою діяльність в
області роботи з клієнтами з розряду мистецтва в розряд технології.
Хоча в цілому вимоги по організації роботи з клієнтами схожі для більшості
компаній, для кожної галузі існують особливі вимоги і нюанси в питаннях
взаємодії й обслуговування клієнтів, зв'язані з родом діяльності.
Для банків такими особливими вимогами є:
Планування показників прибутковості, як по кожнім клієнті, так і по
групі клієнтів, і по визначеній галузі;
Облік связностей клієнтів;
Галузевий аналіз бази реальних і потенційних клієнтів.
Cучасна банківська CRM-система не
може бути тільки аналітичною - вона повинна бути й управлінської: у випадку
перевищення заданої межі відхилення факту від плану конкретному менеджерові
повинна автоматично призначатися задача про необхідність якнайшвидшої взаємодії
з даним клієнтом, щоб з'ясувати причину зміни показників.
При роботі з клієнтами банкові необхідно враховувати ще один важливий
аспект - зв'язаність клієнтів один з одним у різних відносинах. Для будь-якого
банку це має першорядне значення, тому що характер відносин з одним клієнтом
неодмінно впливає на взаємини зі зв'язаними з ним компаніями. Крім того, це
ефективний інструмент по залученню в банк зв'язаних компаній через ключову
особу.
Сучасна банківська CRM-система повинна надавати ефективні механізми контролю роботи, як окремих
співробітників, так і команд виконавців, і структурних підрозділів з боку
керівництва. Дуже важливо, щоб керівник міг відслідковувати виконання задач
співробітниками, контролювати хід і результати маркетингових кампаній,
призначати нові задачі, формувати необхідні звіти з одного програмного "вікна",
з однієї точки входу.
CRM - система повинна підказувати будь-якому менеджерові: що і коли
необхідно зробити при роботі з кожним із клієнтів. Для цього необхідно весь
накопичений раніше досвід перекласти в систему і це цілком реально.
Таким чином, вирішується цілий ряд проблем:
Прийом на роботу нових співробітників і їхня адаптація;
Передача частини клієнтської бази іншому (новому) менеджерові;
Взаємозамінність менеджерів на період відпусток або у випадку хвороби й
ін.
Банківський сall-центр - це автоматизована компьютерно-телефонна система,
що здійснює процес обробки вхідних дзвоників автоматично або за участю
оператора, що дозволяє надавати довідково-інформаційні послуги, проводити
активні операції по рахунках, організовувати вихідні виклики. Запити на
сall-центр можуть надходити як по телефону, так і по електронній пошті, факсу
або через інтернет-сервер.
Впровадження call-центра - це не тільки економія, але і додатковий
прибуток (наприклад, залучення нових клієнтів за рахунок зміцнення репутації
банку і поліпшення якості обслуговування). Перевага технології call-центра, на
відміну від звичайної системи прийому дзвоників групою операторів, полягає в
якісно новому підході до процесу обробки викликів. Використання засобів компьютерно-телефонной
інтеграції полегшує витяг і введення даних про клієнта, що дозволяє
оптимізувати операторську роботу.
АКБ “Приватбанк" - один з найбільш яскравих представників українських
роздрібних банків, що надають клієнтам самий широкий спектр фінансових
продуктів і послуг. Він активно працює на ринку споживчого кредитування, у тому
числі і з безліччю магазинів і торговельних мереж. Крім того, АКБ “Приватбанк”
став одним з піонерів на українському ринку кредитних карток, банк також працює
з дрібними вкладниками в регіонах, обслуговує юридичних осіб і постійно нарощує
перелік своїх фінансових продуктів. Сall-центр на базі рішення від компанії
Nortel Networks був створений тут у рамках проекту споживчого кредитування,
однак згодом і список покладених на нього задач, і навантаження розширилися
настільки, що банк був змушений задуматися про зміну рішення. З осені 2002 р. функціонує
call-центр (IP Contact Center) компанії Cisco Systems, розрахований на роботу
200 операторів, що обслуговують не тільки центральний офіс банку, але і 8 його
філій, у тому числі регіональних.
Тестування Call-центрів українських банків у пошуках якісного сервісу
показало, що фінінститутом із кращою інформаційно-довідковою службою є
"Райффайзенбанк Україна", з невеликим відставанням за ним йдуть
Перший Український Міжнародний Банк (ПУМБ) і Укрексімбанк. Фахівці, що проводили
дослідження, відзначають у них найбільш стабільні показники - усі дев'ять спроб
дозвона виявилися успішними, причому фахівці цих банківських колл-центров чітко
повідомляли необхідну інформацію і робили реальну допомогу.
У результаті дослідження з'ясувалися: такі великі банки, як "Аваль",
Приватбанк, Правекс-Банк, УкрСиббанк не можуть похвастати стабільністю, властивою
лідерам. Відповіді операторів занадто розрізняються: спочатку дзвониш і
одержуєш чітку і вичерпну відповідь, наступний дзвоник - і трубку бере оператор,
що не в змозі відповісти на саме елементарне питання.
Незважаючи на в цілому позитивну оцінку доброзичливості операторів
інформаційно-довідкових служб банків, багато клієнтів залишаються незадоволені
швидкістю і точністю передачі їм інформації. Окремі оператори настільки швидко
зачитують інформацію, що людині виявляється її складно фіксувати.
У результаті дослідження були виділені три основні проблеми, властиві
майже всім інформаційно-довідковим службам українських банків. Перша - це
неприступність колл-центров і незрозумілість їхньої організації для клієнтів. У
деяких банках телефон єдиної довідкової захований десь у глибинах сайта, тому
про нього попросту не знають (за винятком тих, у кого є пластикова картка, на
якій обов'язково зазначений телефон служби підтримки).
Клієнтам неохоче дають консультації, багато чого залежить від того, на
якого операціониста потрапиш - зустрічаються тугодуми і мовчуни. Тому багато
користувачів банківських послуг як і раніше одержують інформацію від своїх
знайомих, а банки не можуть зрозуміти, як на ринку народжуються міфи про їхні
структури. Друга проблема - банки самі не до кінця визначилися, що таке
call-центр, і не розуміють усіх задач, що постають перед цією службою. Тут
варто грамотно визначити маркетингові задачі, потім обкатати необхідні
бізнеси-процеси і тільки потім купувати власне устаткування під реалізовані і
формалізовані процеси. Впровадження call-центрів - свідчення того, що банки
намагаються орієнтуватися на клієнта, але в багатьох ця клієнт-орієнтованість
поки мнима, однак загострення конкуренції в банківській системі уже викликає
необхідність перегляду стратегії роботи з клієнтами.
Управління персоналом - життєво обумовлена стратегічна функція, яка
протягом 20 століття сформувалась в самостійну структуру в ході еволюції
різноманітних форм управління.
Комплексний підхід до управління персоналом вимагає інтеграції основних
функцій і таких напрямків, як [50]:
організаційно-кадрової функції;
навчально-виховної функції;
соціально-економічної функції;
дослідно-проектної функції;
психолого-педагогічної функції;
інформаційно-аналітичної функції.
Перераховані функції є елементами діагностичної моделі функціонування
управління персоналом.
Отже, управління персоналом містить у собі:
допомогу фірмі в досягненні її цілей;
ефективне використання майстерності і можливостей працівників;
забезпечення фірми висококваліфікованими і зацікавленими службовцями;
прагнення до найбільш повного задоволення службовців своєю роботою;
розвитку і підтримці на високому рівні якості життя, що робить бажаною
роботу в цій фірмі;
допомога в створенні гарного морально-психологічного клімату;
управління ростом кар'єри і взаємній вигоді працівника і фірми.
Складовими елементами процесу управління є призначена (підібрана самостійно)
група фахівців, ціллю діяльності якої є підвищення виробничої, творчої віддачі
й активності персоналу, розробка і реалізація програми розвитку кадрів
організації.
В банку розробляється стратегія управління людськими ресурсами: визначаються
перспективні орієнтири використання персоналу, його відновлення й
удосконалювання, розвиток мотивації.
Кадрова стратегія на порозі XXI в. включає два вихідних елементи:
наміру і напрямку.
Місія фахівця з людських ресурсів у сучасному висококонкурентному
середовищі - нарощувати кадровий потенціал банку, щоб реалізувати його
бізнес-стратегію. Менеджер по персоналу стає своєрідним "калібратором"
майстерності, без участі якого не можуть бути розроблені і реалізовані ніякі
стратегії банку, а також правильно оцінені досягнуті результати.
Корпоративна культура породжує відповідальність, а здатності людей
створюють конкурентні переваги. Тому менеджер по персоналу повинний вирішувати
дві стратегічні задачі:
1) створювати конкурентні переваги банку шляхом підвищення рівня
відповідальності його працівників, використовуючи для цього засоби
керування корпоративною культурою. Сильна корпоративна культура дозволяє
залучати й утримувати таланти, а плоди їхньої праці створюють високу репутацію
банку, притягають нових клієнтів і висококваліфікованих працівників. Відновлення
і постійна адаптація корпоративної культури до динамічних умов зовнішнього
середовища націлені на підвищення якості умов праці, забезпечення зворотного
зв'язку з працівниками і клієнтами. Залучення працівників у маркетингову
діяльність банку сприяє підвищенню в них ініціативності і рівня професійної
самооцінки;
2) забезпечувати конкурентні переваги банку шляхом нарощування його
людського потенціалу, усіляко підтримуючи ріст професійної компетентності
працівників. Яка б не була притягальна корпоративна культура, однак розрив між
вимогами глобального ринку і потенціалом організації можна усунути головним
чином за рахунок розвитку професійних навичок і умінь у всього персоналу
корпорації. Розвиток людських здібностей, центрування на рівні професійної
компетентності працівників стає лейтмотивом діяльності не тільки кадрових
служб, але і лінійних керівників. При цьому одні банки включають питання
підвищення рівня компетентності персоналу як складові частини в будь-яку
розроблювальну стратегію, інші - розглядають цю проблему як можливість
реалізації спеціальної ініціативної стратегії, доповнюючої органічно інші
конкурентні стратегії банку.
У будь-якому випадку успіх залежить від того, наскільки ретельно на
основі діагностики, проведеної кадровими фахівцями і лінійними керівниками,
будуть складені індивідуальні плани розвитку, що покликані усунути сформований
розрив між зростаючими професійними вимогами і існуючим рівнем компетентності
кожного працівника. Складання цих планів ґрунтується на моделях компетентності,
розробляємих для кожної посадової позиції.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9
|