Удосконалення існуючих та розробка нових форм мотивації праці
Для характеристики технічного
стану основних засобів використовують коефіцієнти зносу (Кзн) та
придатності (Кприд), а для характеристики руху основних засобів
використовують коефіцієнти оновлення (Конов) та вибуття (Квиб).
Зробимо розрахунок даних показників за даними, наведеними у табл. 2.5.
Таблиця 2.5
Показники стану основних засобів
ХКБД
Показник
Значення показника, %
Відхилення, %
2008 р.
2009 р.
Кзн.
76
77
1
Кприд
24
23
-1
Конов.
0,04
0,02
-0,02
Квиб.
0,5
0,01
-0,49
З розрахунків видно, що знос
основних фондів на підприємстві є високим і складає 76 % у 2008 р. і має
тенденцію до збільшення в 2009 р. на 1 %, відповідно до цього, знижується і їх
придатність – на 1 %.
2.2 Аналіз трудових
показників і системи мотивації праці
2.2.1 Аналіз кількісного та
якісного складу персоналу ТОВ СРЗ
Оцінка кількісного та якісного
складу персоналу проводиться на основі форми № 6-ПВ „Звіт про кількість
працівників, їх якісний склад та професій
-не навчання”.
Аналізуючи використання трудових
ресурсів на підприємстві, необхідно розглянути структуру працюючих по категоріях
в динаміці (табл. 2.6).
Таблиця 2.6
Структура працівників на ТОВ СРЗ
Категорії працівників
2008 р.,
осіб
Питома вага, %
2009 р.,
осіб
Питома вага, %
Відхилення
абс.,
осіб
відн.,
%
1
2
3
4
5
6
7
Керівники
18
1,19
18
1,16
-
-
Спеціалісти
876
57,82
859
5,.49
-17
-2
Службовці
93
6,14
90
5,82
-3
-3
Робітники всього
528
34,85
581
37,53
53
10
в тому числі робітники, що займаються виробництвом
продукції
348
22,97
405
26,16
57
16
обслуговуючі робітники
180
11,88
176
11,37
-4
-2
Загальна чисельність працівників
1515
100
1548
100
33
2
Розглядаючи структуру працівників
підприємства, необхідно відзначити, що найбільшу питому вагу в загальній
чисельності займають робітники і спеціалісти – 93,02 % (спостерігається
тенденція до росту), що на 16 % менше, ніж питома вага робочих. Це обумовлюється
специфікою роботи даного підприємства – промислова галузь, де основна маса
працівників – спеціалісти, робітники і обслуговуючі робітники, що займаються
виготовленням продукції та наданням послуг. В 2009 р. загальна чисельність
працівників на підприємстві збільшилась на 33 особи або на 2 %. Збільшення
кількості працівників на підприємстві є позитивним явищем та обумовлюється
відсутністю мотивації до праці.
Для визначення на підприємстві
балансу між чоловіками і жінками, а також їх віковий склад, необхідно
розглянути статево-вікову структуру, яка представлена в табл. 2.7.
Таблиця 2.7
Статево-вікова структура
Вік,
років
2008 р.
2009 р.
всього, осіб
питома вага, %
чоловіків, осіб
жінок, осіб
всього, осіб
питома вага, %
чоловіків, осіб
жінок, осіб
15 -24
167
11,02
131
36
67
4,33
49
18
25-34
251
16,57
186
65
207
13,37
141
66
35 -54
199
13,14
114
85
180
11,63
91
89
55 – 59
189
12,48
123
66
157
10,14
99
58
Св. 59
709
46,79
482
227
937
60,53
690
247
Загальна чисельність
1515
100
1036
479
1548
100
1070
478
На підставі даних табл. 2.7.,
можна визначити середній вік працівників, що склав в 2008 р. –
59 р. і в 2009 р. – 59 р.
Аналізуючи структуру кадрів за
віком, можна зробити висновок, що на підприємстві працівники в основному перед
пенсійного та пенсійного віку, тому що найбільша питома вага – 60,53 % у
загальній чисельності працівників у віці понад 59 р. Молодь до 35 р.
складає в 2008 р.-16,57 %, а в 2009 р.-13,37 %.
Що стосується середнього віку, то він збільшується й у 2009 р.
склав 40 р. Ці дані говорять про те, що підприємству необхідно звернути увагу
на залучення молодих спеціалістів. У співвідношенні чоловіків і жінок на
підприємстві переважають чоловіки – 69 %, відповідно жінки – 31 % це говорить
про те, що на підприємстві СРЗ більшу частину робіт складає тяжка праця.
Розрахуємо показники руху кадрів
на ТОВ СРЗ у період з 2008 по 2009 р. р. виходячи з даних табл. 2.8.
Таблиця 2.8
Вихідні дані для аналізу руху
кадрів на ТОВ СРЗ
Назва показників
2008 р.
2008 р.
2009 р.
2009 р.
Відхилення
абс., осіб
відн., %
всього,
осіб
з них жінки, осіб
всього, осіб
з них жінки, осіб
Прийнято робітників
370
72
320
42
-50
-13
Вибуло робітників, всього
436
108
418
92
-18
-4
з них:
за скороченням штату
10
5
6
2
-4
-40
за власним бажанням, за прогули та інші порушення
трудової дисципліни, не відповідність обіймає мій посаді
426
103
412
90
-14
-3
Облікова чисельність працівників
1515
180
1548
32
-195
-24
Розрахуємо коефіцієнт загального обороту (Кзо):
Кзо 2008р. = (370 + 436) /
1515 = 0,53 або 53 %;
Кзо 2009 р. = (320 + 418) /
1548 = 0,48або 48%.
Розрахуємо коефіцієнт обороту по прийому (Коп):
Коп 2008 р. = (370 / 1515)
× 100 % = 24,42 %;
Коп 2009 р. =
(320 / 1548) ×100
% = 20,67 %.
Коефіцієнт обороту по вибуттю (Ков) складе:
Ков 2008 р. =
(436 / 1515)
× 100 % =
28,78 %;
Ков 2009
р. = (418/ 1548)
× 100 % =
27,00 %.
Показники, що характеризують рух
кадрів, доповнюються показником стабільності, або сталості кадрів (Кст):
Кст 2008 р. = 1515 / 1506 =
1,01 або 101%;
Кст 2009 р.= 1548 / 1506 =
1,01 або 102 %.
Розрахуємо плинність кадрів (Кпл):
Кпл 2008р. = 426 / 1515= 0,28
або 28 %;
Кпл 2009 р. = 412/ 1548 =
0,27 або 27 %.
Зведемо розраховані показники руху
кадрів у табл. 2.9
Таблиця 2.9
Показники руху кадрів на СРЗ
Показники, %
2008р.
2009р.
Відхилення
Кзо
53
48
-5
Коп
24,42
20,67
-3,75
Ков
28,78
27,00
-1,78
Кст
101
102
1
Кпл
28
27
-1
Аналізуючи рух кадрів на
підприємстві СРЗ, необхідно зазначити, що коефіцієнт обороту по вибуттю за весь
аналізований період майже в 1,3 рази перевищує коефіцієнт обороту по прийому,
що свідчить про неухильне зниження чисельності працівників на підприємстві.
Коефіцієнт обороту по прийому зменшився у 2009 р. на 3,75 %, також
зменшився коефіцієнт обороту по вибуттю – на 1,75 %, що підтверджується
зниженням коефіцієнту сталості кадрів на 1 % та значного збільшення плинності
кадрів, хоча даний показник має високий рівень. Причинами плинності в основному
є незадоволеність заробітною платою, звільнення за прогули й інші порушення
трудової дисципліни. Плинність кадрів спостерігається в основному серед
робітників.
2.2.2 Аналіз використання робочого часу та продуктивності праці на СРЗ
Аналіз використання робочого часу
має своєю метою виявлення невиправданих втрат робочого часу, а також невиробничих
витрат робочого часу, встановлення конкретної причини і місця виникнення втрат.
Аналіз робочого часу виконується на основі форми № 3-ПВ „Звіт про використання
робочого часу” та наведений у табл. 2.10.
Таблиця 2.10
Баланс робочого часу 2008–2009 р.р.
Назва показника
Кількість люд.-год.
Питома вага, %
Відхилення
абс.,
люд.-год.
відн., %
2008 р.
2009 р.
2008р.
2009р.
Фонд робочого часу
3274973
2982960
95,24
95,24
-2913
-8,92
Календарний фонд робочого часу
3438721
3132108
100
100
-306613
-8,92
Відпрацьовано всього
2819509
2551934
81,99
81,48
-267575
-9,49
з них понадурочно
-
-
-
-
-
-
Невідпрацьовано всього
455464
431026
13,25
13,76
-24438
-5,37
в тому числі: щорічні відпустки
242552
213205
7,05
6,81
-29347
-12,09
тимчасова непрацездатність
161568
150330
4,70
4,80
-11238
-6,96
учбові відпустки
21752
18941
0,63
0,60
-2811
-12,92
неявки з дозволу адміністрації
12536
33920
0,37
1,08
-21384
170,58
прогули
17056
14630
0,50
0,47
-2426
-14,22
Таким чином, в 2009 р.
фонд робочого часу та календарний фонд робочого часу зменшився на 8,92 %.
Це відбулося за рахунок зменшення відпрацьованого часу – на 9,49 %
(або 267575 люд.-год.). Позитивним можна назвати те, що
зменшилася кількість невідпрацьованого часу – на 5,37 %, тимчасова
непрацездатність – на 6,96 % та кількість прогулів – на 14,22 %.
Для аналізу використання робочого
часу розрахуємо наступні показники: використання календарного фонду робочого
часу (ВКФ), використання табельного фонду робочого часу (ВТФ)
та використання максимально можливого фонду робочого часу (ВМФ).
Розрахуємо табельний фонд робочого
часу (ТФ):
ТФ2008 р. = 3438721
– 163748 = 3274973 (люд.-год.);
Розрахуємо максимально можливий
фонд робочого часу (МФ):
МФ2008 р. = 3274973 – 242552 = 3032421 (люд.-год.);
МФ2009 р. = 2982960 – 213205 = 2769755 (люд.-год.).
Тепер обчислимо використання
календарного, табельного и максимально можливого фонду часу шляхом ділення
кількості відпрацьованих всього люд.-год. на відповідний фонд робочого часу:
Резерв часу (Р), який може бути використаний для збільшення випуску
продукції, розраховується як різниця між максимально можливим фондом робочого
часу та кількістю всього відпрацьованого часу: