Управління виробничими витратами як складова управління продуктивністю операційної системи

В = М + КПтаКВ + Е + ФОП + ВСЗ + ВУтаУЕ + ЗВ + ВБ, (2.2)

де М – матеріальні витрати;

КПтаКВ – купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби;

Е – енергія на технологічні цілі;

ФОП – фонд оплати праці або основна заробітна плата;

ВСЗ – відрахування на соціальні заходи;

ВУтаУЕ – витрати на утримання та устаткування експлуатації;

ЗВ – загальновиробничі витрати;

ВБ – втрати від браку;

В1 - В8 – умовні розрахунки шляхом послідовної заміни факторів з базової величини на фактичну величину;

В1 – зміна матеріальних витрат;

В2 – зміна купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів;

В3 – зміна енергії на технологічні цілі;

В4 – зміна фонду оплати праці або основна заробітна плата;

В5 – зміна відрахування на соціальні заходи;

В6 – зміна витрат на утримання та устаткування експлуатації;

В7 – зміна загальновиробничих витрат;

В8 – зміна втрати від браку.  

В1=915,9111+3,336+39+111,36+211,3615+7+0,4+30,03=1318,3986 тис. грн.;

В2=915,9111+3,504+39+111,36+211,3615+7+0,4+30,03=1318,5666 тис. грн.;

В3=915,9111+3,504+82,1184+111,36+211,3615+7+0,4+30,03=1361,685 тис. грн.;

В4=915,9111+3,504+82,1184+132+211,3615+7+0,4+30,03=1382,325 тис. грн.;

В5=915,9111+3,504+82,1184+132+250,536+7+0,4+30,03=1421,4995 тис. грн.;

В6=915,9111+3,504+82,1184+132+250,536+35+0,4+30,03=1449,4995 тис. грн.;

В7=915,9111+3,504+82,1184+132+250,536+35+0,5+30,03=1449,5995 тис. грн.;

В8=915,9111+3,504+82,1184+132+250,536+35+0,5+38,22=1457,7895 тис. грн.

В1=1318,3986 - 1117,1095=201,2891 тис. грн.;

В2=1318,5666 - 1318,3986=0,168 тис. грн.;

В3=1361,685 - 1318,5666=43,1184 тис. грн.;

В4=1382,325 - 1361,685 =20,64 тис. грн.;

В5=1421,4995 - 1382,325 =39,1745 тис. грн.;

В6=1449,4995 - 1421,4995 =28 тис. грн.;

В7=1449,5995 - 1449,4995 =0,1 тис. грн.;

В8=1457,7895 - 1449,5995 =8,19 тис. грн.

За рахунок збільшення матеріальних витрат затрати на виробництво продукції збільшилося на 201,2891 тис. грн. За рахунок збільшення витрат купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів на виробництво продукції збільшилося на 0,168 тис. грн. За рахунок збільшення витрат електроенергії на технологічні цілі на виробництво продукції збільшилися на 43,1184 тис. грн. За рахунок збільшення витрат на оплату праці затрати на виробництво продукції збільшилися на 20,64 тис. грн. За рахунок збільшення відрахувань на соціальні заходи витрати на виробництво продукції збільшилися на 39,1745 тис. грн. За рахунок збільшення витрат на утримання та устаткування експлуатації витрати на виробництво продукції збільшилися на 28 тис. грн. За рахунок збільшення загальновиробничих витрат на виробництво продукції витрати збільшилися на 0,1 тис. грн. За рахунок збільшення втрат від браку витрати збільшилися на 8,19 тис. грн. В цілому по витратах у порівнянні 2006 та 2007 років спостерігалися позитивне збільшення витрат на собівартість повного обсягу продукції.

Рис. 2.4 – Виробничі витрати 2006 – 2007 років.

Отже, остаточний можна зробити висновок, що з кожним роком на підприємстві зростають витрати на виробництво продукції за рахунок збільшення цін на сировину, матеріали та послуги. Окремо можна сказати, що незначно зростають витрати на купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, витрати на електроенергію, витрати на оплату праці, витрати на відрахування соціальних заходів, а також спостерігалось зменшення витрат від браку продукції у 2007 році. А у 2006 році зменшились витрати на утримання та устаткування експлуатації, тому що підприємство не оновлювало обладнання.

Для остаточного висновку побудуємо рис. 2.5.

Рис. 2.5 – Питома вага виробничих витрат 2005 – 2006 роки.

У системі техніко-економічних розрахунків важливе місце займає калькуляція, тобто розрахунок у грошовому вигляді витрат на здійснення будь-якого господарського процесу: придбання основних засобів, виробництво продукції, реалізація активів, визначення втрат від браку.

Подальші розрахунки калькуляції ми будемо вести за системою обліку

і калькуляцією за повними витратами.

Дані калькуляції хліба „соціальний” на 1000 штук виробленої продукції ми зведемо до таблиці 2.7.

Таблиця 2.7 – Калькуляція хліба „соціальний” за 2007 рік

Продовження таблиці 2.7

Більш наглядно усі вище приведенні витрати ми відобразимо на рис. 2.6.

Рис. 2.6 – Калькуляція хліба «соціальний» за 2007 рік.

Отже, на основі зробленої калькуляції можна зробити висновок, що при виробництві хліба „Соціальний” на матеріальні витрати іде більше 63 %, на оплату праці 8 % витрат, на соціальні заходи 25 % витрат, на утримання та експлуатацію устаткування 2 % витрат, на паливо та енергію іде 5 % витрат і на загальновиробничі витрати 0,01 %.

Проаналізувавши техніко-економічні показники роботи підприємства можна зробити висновок, що найбільшу долю у загальній кількості займають витрати на матеріали, більше 50%. Взагалі всі статті витрат з кожним роком зростають внаслідок збільшення цін на сировину та матеріали, та роботи, зростанням середньої заробітної плати у державі (внаслідок впровадження різних соціальних заходів, інфляції та підвищення прожиткового мінімуму).

Аналіз підсумків діяльності підприємства показало, що в цілому у порівняні з 2005 роком показники роботи підприємства покращились. На це показує збільшення рентабельності підприємства.

З таблиці 2.2 видно, що обсяг товарної продукції у 2007 році у порівняні з 2006 роком збільшився на 436800 грн., тоді як рівень цін на продукцію збільшився значною мірою.

Витрати на 1 гривню випускаємої продукції у 2007 році у порівняні з 2005 роком зменшились на 0,07 грн., відповідно збільшилась собівартість на 677478,1 грн., рентабельність виробництва збільшилась на 8,49%.

Взагалі-ж відсоткове співвідношення витрат за три роки зберігається на одному рівні; тільки матеріальні витрати з кожним роком займають більшу частку у загальній кількості, це обумовлено тим, що обсяги виробництва зростають, витрачається більше сировини та матеріалів, а кількість працівників та виробничі площі не змінюються. Також збільшується доля витрат на утримання та експлуатацію устаткування з кожним роком, це зумовлено тим, що фізичний знос обладнання з кожним роком стає більшим, і потрібно більше коштів на підтримання працездатного стану обладнання, також має місце „моральний” знос (виникнення більш технологічного обладнання), що потребує його оновлення.

3. ЗАХОДИ ЩОДО ЕКОНОМІЇ ВИТРАТ НА ВИРОБНИЦТВО ПРОДУКЦІЇ

3.1 Обґрунтування та вибір заходу

На даний момент потреби хлібу значно більші ніж може виробити дане підприємство, це обумовлено тим, що обладнання, яке встановлене на підприємстві, не витримує такого виробничого навантаження, а також велику частку має фізична праця. На цей час на підприємстві працює 50% працівників пенсійного віку, тому при скороченні штату немає необхідності впровадження якихось соціальних заходів щодо подальшого працевлаштування скорочених працівників.

Виходячи з вище сказаного для зменшення витрат на виробництво одиниці продукції ми пропонуємо ввести у роботу на даному підприємстві автоматичну лінію по випуску хлібобулочних виробів, у склад якої входить тунельна піч. Навантаження цієї лінії складає 9000 буханок хліба та 1000 булочок на добу. Особливістю цієї лінії є те, що працює на природному газі, який зменшує витрати за паливо, яке використовується для виготовлення продукції.

Нова лінія по виробництву подових і формових сортів хліба коштує 1,5 млн. грн., а монтажно – налагоджувальні роботи коштують 200000 грн. Отже, загальні витрати на введення в експлуатацію лінії складають 1,7 млн. грн. Виробнича спроможність нової лінії - до 12 т хліба на добу.

Для складу лінії входить: тістомісильна машина, формувальна машина, конвеєр з випічки хлібу, тунельна піч Г4-ХПН-25, і машина вивантаження готової продукції з форм.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8