Виявлення резервів розвитку потенціалу підприємства на основі аналізу використання основних виробничих фондів
Однак
залишаються ще невирішені проблеми: підприємство зазнає збитків від операційної
діяльності. Завдяки реструктуризації підприємства й передачі житлового фонду в
муніципальний Фонд Держмайна, що значиться на балансі підприємства в 2005 році,
діяльність його стала прибуткової.
Прибутковість
підприємства характеризується сумою прибутку й рівнем рентабельності.
Прибуток
і рентабельність - важливі показники ефективності виробництва. Прибуток - це, з
одного боку, основне джерело фінансування діяльності підприємств, а з іншого
боку - джерело доходів державного й місцевого бюджетів.
Дані
для аналізу беруться з ф.2 «Звіт про фінансові результати». Для здійснення
аналізу. Заповнимо таблицю «Порівняльний звіт прибутку й збитків за період з
2005 р. по 2007 рік».
Рівень
рентабельності ще досить низький 2,06 % у порівнянні з галузевим показником
(10,8 %), однак перший результат уже отриманий. Труднощі підприємства були
викликані в 2006 - 2007 році й тим, що підвищилися ціни на основні матеріали,
електроенергію, газ.
У
процесі аналізу прибутковості підприємства використається показник граничний
(маржинальний) коефіцієнт прибутковості підприємства, Рм, що визначається як
відношення чистого прибутку до обсягів продажів підприємства за звітний період [5].
Рм 2005= 168,7: 20864,6 х 100 = 0,81 %;
Рм 2006 = 63,5: 21318 х 100
= 0,30 %;
Рм 2007 = 674 : 51392,6 х 100= 1,27 %.
Прибутковість
загального капіталу визначається як співвідношення чистого прибутку до
середньорічної вартості всіх використовуваних активів підприємства.
Ра 2005 =168,7 : (102431
+ 76674,9)/2 х 100 = 0,19 %;
Ра2006 =63,5 : (102431 +
106668)/2 х100 = 0,06 %;
Ра 2007 =674 : (106667,7
+ 117382,7)/2 х 100= 0,06 %.
Дані розрахунків
свідчать про те, що підприємство у звітному році рентабельно
використає активи підприємства, однак рівень рентабельності перебуває на
низькому рівні й у порівнянні з 2005 р. в 2007 р. - навіть знизився. Отже, фінансовий
стан підприємства не може вважатися стабільним.
3 Розробка заходів щодо оптимізації показників
використання основних фондів
На
підставі проведеного аналізу ефективності використання основних фондів були
виявлено: основні фонди СЗТВ мають середній термін служби 23,4 роки, їхнє
зношування становить більше 67 %. Це свідчить про те, що на підприємстві
застосовується досить застаріле обладнання, що вимагає великих капітальних
вкладень на його модернізацію й ремонт. Тому в даній курсовій роботі
запропоновано провести реконструкцію підприємства, замінити наявне технологічне
встаткування, що застаріло фізично й морально на нове, більше ефективне. Це
дозволить знизити собівартість продукції, збільшити продуктивність
устаткування, скоротити витрати на електроенергію й газ, що в цей час є
актуальним.
Запропоновано
інвестиційний проект по створенню в Україні нового ефективного виробництва
технічного вуглецю (сажі) у комерційних цілях і газоподібному водні по новій
екологічно безпечній і більше дешевій технології глибокого гідролізу природного
газу, з наступним зрідженням водню, з метою забезпечення випробувань
киснево-водневих по програмі «Ангара».
Впровадження нової технології дозволить
забезпечити потреби в рідкому водні при одночасному значному зниженні
капітальних витрат, і забезпеченні окупності проекту за рахунок реалізації
дефіцитної сировини - технічного вуглецю.
Річна програма випуску продукції
(виробнича потужність) проектованого комплексу становить:
- технічний вуглець 13000.0 т/рік (1.7 т/година)
- водень газоподібний 16.0 млн. куб. м (2000 куб. м/година).
Основний капітал у фіксованих цінах на 01.04.96 р. становить 177
млн. грн., у тому числі:
- вартість реконструкції об'єктів (інвестиційні вкладення) -
75млн. грн.;
- при цьому вартість устаткування складе - (37млн. грн.);
- балансова вартість власних коштів «Стахановський завод
технічного вуглецю» для розміщення виробництва технічного вуглецю 2 млн. грн.;
- передвиробничі витрати (вартість ліцензії на створення
виробництва) 100 млн. грн.
Таблиця 3.1 – Загальні дані по проекту
Назва підприємства
|
ВАТ «СЗТВ»
|
Організаційно-правова форма:
|
Колективне акціонерне підприємство
|
Найменування проекту:
|
«Створення комплексу по виробництву водню
й технічного вуглецю (сажі) піролізом природного газу»
|
Сума інвестиційних витрат:
|
|
у фіксованих цінах
|
177млн. грн.
|
у тому числі
|
|
сума власних коштів:
|
2 млн. грн.
|
(вартість ліцензії на виробництва)
|
100 млн. грн.
|
Реконструкцію заводу передбачається
завершити протягом двох років і провести у дві черги:
1-я черга - будівництво об'єктів по виробництву технічного
вуглецю, строк 1 рік.
2-я черга - будівництво об'єктів по виробництву
газоподібного водню (строк 2 роки паралельно 1- ой черги).
Строк окупності капітальних витрат у
фіксованих цінах складе 3,8 роки від початку будівництва. Фінансування -
цільовий кредит з урахуванням інфляції - 148,331 млн. грн. по Державній
інноваційній програмі розвитку малих міст.
Форма участі в кредитному проекті:
визначається при розгляді «Інвестиційного обґрунтування».
Можливості
виробництва:
Вартість нових
основних фондів, що вводяться, 75 млн. грн.
Кількість зносу
створюваних робочих місць, усього 71 чол. у тому числі:
робітників 65
чол.
службовців 1 чол.
фахівців 5 чол.
Питомі енерговитрати на 1 м³ водню можуть уважатися менш 1 кв. годин. Одержуваний
продукт - технічний вуглець має чистоту 99.9 % ваги. Масове виробництво
технічного вуглецю такої якості не має аналогів в Україні й за рубежем.
Розроблена технологія виробництва
технічного вуглецю й одночасне виробництво водню не має аналогів. Нова
технологія екологічно чиста. Тверді викиди й рідкі стоки відсутні. Газові
викиди - продукти спалювання суміші S, Н2
й азоту в котельних.
При спалюванні цієї суміші викиди оксидів
азоту знижені в 2-3 рази в порівнянні зі спалюванням природного газу. Сумарні
викиди оксидів азоту менш 50 мг/м3.
Рідкий водень - відносно дорогий продукт.
Ціна водню, виробленого в США із природного газу для забезпечення польотів
багаторазових космічних кораблів “Space Shattle” становить близько 3000 $ за
одну тонну [11].
Основний продукт, отриманий при глибокому
піролізу природного газ-технічний вуглець буде використаний у різних галузях
промисловості. У порівнянні із традиційною технологією одержання водню із
природного газу, розглянута технологія має наступні переваги:
- собівартість
водню, одержуваного піролізом природного газу в 4-5 разів нижче собівартості
водню, одержуваного електролізом води й у два рази нижче собівартості водню,
одержуваного пароводяною конверсією природного газу;
- використання не
дефіцитної сировини - природного газу;
- у новій
технології відсутні екологічно небезпечні тверді, рідкі й газоподібні продукти.
Сполучення
факторів, що сприяють здійсненню проекту:
Зовнішніх:
- наявність
зовнішнього ринку споживачів технічного вуглецю високої якості;
- дефіцит
технічного вуглецю високої якості, низька ціна.
Внутрішніх:
ВАТ «Стахановський завод технічного
вуглецю» розташовує:
- виробничими
потужностями, використовуваними під будівництво комплексу технічного вуглецю,
вилученими на безпечну відстань від житлової зони;
- службами
експлуатації пожежо-вибухонебезпечних виробництв;
- основними
фондами, які можна використати для створення комплексу по одержанню водню й
технічного вуглецю;
- транспортними комунікаціями
для вивозу технічного вуглецю споживачеві;
- комплексом по
скрапленню газоподібного водню;
-
інфраструктурою, що забезпечує виробництво водню й технічного вуглецю,
природним газом, електроенергією, теплом і т.д.
Все це створює
сприятливі передумови для будівництва виробництва водню й технічного вуглецю за
прогресивною технологією на основі плазмохімічного піролізу природного газу.
Передбачається:
- експорт у
вигляді продажу особливо чистого технічного вуглецю;
- організація
спільних підприємств.
Виробництва
технічного вуглецю й водню планується розмістити на промисловій території
«СЗТВ» м. Стаханов, Луганської області, Україна.
Відстань від
водневого виробництва приблизно 500 метрів, до котельні - 150 м.
Наявність поблизу
місця будівництва комплексу по виробництву водню й технічного вуглецю:
- системи
теплопостачання;
- системи
електропостачання;
- транспортної
системи;
- розвитій
інфраструктури;
- будинків і
споруджень для розміщення будівельної й монтажної організацій;
- систем
забезпечення промисловою водою, створює умови для будівництва в короткий термін
У
запропонованому проекті одержання водню й технічного вуглецю відсутні тверді
відходи й рідкі стоки. Газові викиди - продукти спалювання З, Н2, N2 у котельні. При спалюванні цієї суміші викиди
оксидів азоту знижуються в 2-3 рази в порівнянні зі спалювання природного газу.
Найбільш
раціональним способом одержання водню із природного газу (метану) є його повний
піроліз до вуглецю й водню, оскільки в цьому випадку можливе досягнення
найбільш повного використання потенціалу цієї не поновлюваної сировини.
Комплекс складається із чотирьох
відділень:
- відділення
підготовки технічних газів і сировини;
- відділення
піролізу;
- відділення
концентрування, виділення, грануляції й упакування технічного вуглецю;
- відділення
виділення, компремірування й очищення водню.
Готовий гранульований технічний вуглець
розфасовується в спеціальне впакування (біг-беги) вагою по 0,8 т.
Зберігається або в розфасовочному
бункері, або на складі для зберігання готової продукції.
Для нагрівання сировини (природного газу)
з метою піролізу використається повітря (окислювач) і природний газ. Перед
спалюванням у реакторі повітря попередньо нагрівається до температури 600-650º
С, а природний газ до 400º С. Природний газ, використовуваний як сировина
для піролізу, також попередньо підігрівається до 400º С. Для цього повітря
під тиском 0,16 Мпа подається в теплообмінник-рекуператор тепла газів, що
відходять, де нагрівається до 600-650º С, а потім надходить на вхід
реактора.
Природний газ із мережі з тиском 0,3-0,5
Мпа надходить під тиском 0,16 Мпа в теплообмінник, що нагріває водяною парою (з
температурою близько 160º С.) до 120º С, а потім надходить у
теплообмінник-рекуператор тепла газів, що відходять, де догрівається до 400º
С. Після цього потік розділяється на дві частини. Одна частина призначена для
нагрівання потоку теплоносія шляхом спалювання в повітрі, а друга - як сировина
на піроліз.
Піроліз природного газу (сировини) провадиться
в реакторі після упорскування сировини у високотемпературний потік продуктів
спалювання палива в повітрі. Після завершення піролізу, у потік газово-сажевої
суміші вводиться вода з температурою 50-60º С для загартування продуктів.
Для загартування потоку в реакторі використається вода, що циркулює через
сорочку газоохолоджувача. Продукти після загартування й додаткового охолодження
в рекуперативних теплообмінниках й у теплообміннику - охолоджувачі надходять у
відділення концентрування, виділення й очищення продуктів.
Суміш газоподібних продуктів і сажі після
охолоджувача надходить у циклон, а потім у рукавний фільтр, де відбувається
виділення технічного вуглецю. Після фільтра піролізні
гази, що не містять сажі (залишкова концентрація не перевищує 50 мг/м².)
надходять у відділення очищення й концентрування водню. Виявлена у циклоні й
рукавному фільтрі сажа після мікрозмільчувателю підхоплюється потоком газів, що
циркулюють між рукавним фільтром і циклоном за допомогою вентилятора. У циклоні
відбувається її ущільнення й остаточне виділення ущільнених часток з потоку. Із
циклона циркулюючий газ із ультрадисперсними частками сажі повертається знову в
рукавний фільтр для подальшого її виділення.
Після виходу із циклона сажа попадає в
гранулятор, воложиться водою, що надходить із конденсатора, гранулюється в
гранули діаметром 3-5мм. і надходить у сушильний барабан [11].
Після осушки гранульований вуглець
ковшовим елеватором, після охолодження в охолоджувачі, подається в бункер для
розфасовки.
Розфасовка провадиться автоматизованою
системою в спеціальні мішки (біг-беги). Після цього готовий продукт -
техвуглець може бути відправлений безпосередньо споживачеві. Ємність бункерів
достатня для зберігання продукту, напрацьованого приблизно за 10 діб.
Потік очищених від сажі газів, що містять
водень, азот, окис вуглецю, вуглекислий газ і пари води після рукавного фільтра
при температурі близько 350º С надходить у теплообмінник-конденсатор, де
відбувається конденсація води.
Наявність невеликої кількості сажі в
потоці (менш 50мг/м3) сприяє інтенсифікації процесу конденсації.
Основна маса сконденсованої води нагрівається в сорочці газоохолоджувача й
надходить на загартування, а інша частина в змішувач - гранулятор.
У результаті залишки сажі й пари води
повністю віддаляються з потоку й повертаються в процес. Осушений й очищений від
часток вуглецю газ, що містить водень ( 40 % ) у кількості, необхідному для виробництва чистого водню,
після дільника потоку надходить у компресор, де стискується до тиску 3,6 МПа й подається в блок мембранного збагачення водню.
Потік газу протікає над поверхнею селективної мембрани. Водень, переважно,
протікає крізь неї. Потік водню, що пройшов через мембрану, що представляє
собою технічний водень чистотою 99,999 % про.,
направляється на зрідження в існуючий ожижительний
комплекс споруджень водневого виробництва. Витрата технічного водню регулюється
витратоміром - регулятором і розмірами площі мембрани (апарат модульного типу),
що дозволяє легко регулювати продуктивність від нуля до 2000 мЗ/годин. Минулий через мембрану водень
одночасно повністю досушуються, тому що пари води не проходять крізь гідрофобну
полімерну мембрану.
Минулий у мембранних блоках потік
хвостових газів, містить від 38 до 45 % водню й до 13-16 % З, повертається в
ресивер, де змішується з надлишковою частиною газів, що надходять із дільника.
Суміш газів
теплотворною здатністю 1400 - 1500 Ккал. на м² і сумарною
витратою 18-23 тис. м² у годину надходить на догоряння в існуючу котельню.
Таким чином, технологічна схема дозволяє
задовольнити всі вимоги ТЗ і дає крім чистого водню (99,999 % ) з витратою від
500 до 2000 м³ у годину ще 13-14 тис. тон технічного вуглецю в рік, при
цьому склад технічного встаткування для виробництва технічного вуглецю
залишається незмінним.
Ціна технічного вуглецю особливої частоти
коливається від 5 до 20 тис. грн. за тонну. Повна потреба у виробленому
високоякісному технічному вуглеці тільки по Україні становить більше 12 тис.
тон у рік.
Явні переваги нового виробництва (низька
собівартість, екологічна чистота, надійне джерело сировини, гнучкість
виробництва) дають можливість протиставити конкурентам зниження цін на
продукцію (до 30 – 50 %), дозволяють застосовувати крім цінової політики й
екстенсивний шлях залучення нових регіонів [12].
Таблиця 2.7 –
Фонд оплати праці працюючих на виробництві
Найменування показників
|
Чисельність, чол.
|
Середньомісячна заробітна плата, тис.
грн.
|
вуглець
|
водень
|
усього
|
Робітників
|
15
|
40
|
55
|
1,5
|
Керівників
|
2
|
4
|
6
|
2,0
|
Службовці
Разом:
|
3
20
|
7
51
|
10
71
|
1,0
-
|
Середньомісячна заробітна плата працюючих
прийнята по даним аналогічних діючих підприємств, що на 50 % вище дійсної.
Прогнозується, що підприємство одержує
пільговий кредит з відстрочкою платежу основної суми боргу й відсотків по
кредиту, розподілимо суму відсотків по кредиту на 8 років, що залишилися -
строку погашення кредиту згідно договору.
Основна сума боргу розподіляється
пропорційно на 8 років і складе:
148331 : 8 = 18541 тис. грн. у рік й в
останній рік - 18544 тис. грн.
Сума відсотків по кредиту (відстроченого
платежу) за 2 роки складе:
148331 х 0,3 х 2 = 88998,6 тис. грн.
Ця сума відсотків по кредиту пропорційно
розподіляється на 8 місяців, а також плюс сума відсотків по кредиту основної
суми боргу.
Таблиця 2.8 – Капітальні вкладення в реконструкцію
основних фондів
Показник
|
|
у фіксованих цінах на 01.04.07 р.
|
- 175640 тис. грн.
|
у тому числі: устаткування
й монтаж
|
- 62060 тис. грн.
|
будинки й спорудження
|
- 13580 тис. грн.
|
ліцензія
|
- 100000 тис. грн.
|
2. у прогнозованих цінах (з урахуванням інфляційного
індексу)
|
- 306016 тис. грн
|
у у тому числі:
устаткування й монтаж
|
- 17552 тис. грн.
|
будинки й спорудження
|
- 28464 тис. грн.
|
Джерелом фінансування є пільговий кредит
по лінії державної підтримки на умовах 30 % річних, з погашенням основної суми
із другого року експлуатації підприємства платежами за рахунок прибутку. Другим
джерелом фінансування розглядаються акціонерний капітал у вигляді існуючі
основні виробничі фонди й вартості ліцензії на створення виробництва (таблиця
2.9).
Таблиця 2.9 – Джерела фінансування проекту
Джерела фінансування
|
Сума, тис. грн.
|
Умови фінансування
|
у фіксованих цінах
|
у прогнозних цінах
|
1. Акціонерний капітал
- у вигляді існуючих ОВФ
- вартість ліцензії
|
102000
2000
100000
|
163200
3200
160000
|
|
2. Позиковий капітал
- пільговий кредит по лінії державної
підтримки
|
75000
|
148331
|
Початок отримання (рік) - 2008 р.
Початок погашення (рік) -2010 р.
Вид погашення - постійні відрахування
|
|
|
|
|
|
Дані розрахунків свідчать про ефективність
даного проекту й можливості його впровадження на ВАТ «СЗТВ».
Оскільки цей проект показує високі
економічні результати діяльності підприємства, необхідно розрахувати його
економічну ефективність.
Строк
окупності являє собою період часу з початку реалізації програми по даному
бізнес-плані до моменту, коли різниця між накопиченого чистого прибутку з
амортизаційними відрахуваннями й обсягом інвестиційних витрат здобуває
позитивне значення.
Основні фінансово-економічні показники
(табл. 2.10) визначаються за розрахунками ефективності проекту, виконаним у
фіксованих цінах за станом на 01.04.07 й у прогнозованих цінах (з урахуванням
інфляційних індексів).
Таблиця 2.10 – Основні
фінансово-економічні показники проекту ВАТ«СЗТВ»
Найменування показників
|
У фіксованих цінах
|
У прогнозних цінах
|
Інвестиційні витрати, тис.грн.
|
177000
|
311520
|
Нагромадження чистої готівки за
розрахунковий період, тис. грн.
|
692412
|
1349316
|
Чиста поточна вартість по потоці
наведеної чистої готівки при коефіцієнті дисконтування 25 %, тис.грн.
|
91843
|
167657
|
Внутрішня норма прибутковості (по потоці готівки), %
|
39,0
|
38,0
|
Строк окупності від початку експлуатації
1-ої черги об'єкта:
|
|
|
- у потоці поточної готівки, рік
|
3
|
3,1
|
- у потоці дисконтованої (25 %) приведеної готівки,
рік
|
5
|
5,4
|
Коефіцієнти рентабельності (після виходу
підприємства на повну потужність - 3-ій рік експлуатації)
|
0,42
|
0,39
|
Вартість
капіталу проекту визначаємо з розрахунку, що інвестиції можна використати не для
придбання основних фондів, а, наприклад, направити на придбання цінних паперів.
Тоді
коефіцієнт дисконтування по роках складе:
K д 2009 = 1/(1 +0,15) = 0,870;
K д
2010 = 1/(1+ 0,15)² = 0,756;
K д 2011
= 1/(1+ 0,15)³ = 0,4658;
Кд
2012 = 1/(1 + 0,15) = 0,571;
Кд
2013 = 1/(1 + 0,15) = 0,497;
Кд
2014 = 1/(1 + 0,15) 6 = 0,376;
Кд
2015 = 1/(1 + 0,15) 7 = 0,327;
Кд
2016 = 1/(1 + 0,15) 8= 0,284;
Кд
2017 = 1/(1 + 0,15) 9= 0,247.
Для
визначення показників ефективності проекту використається вартісна оцінка з
урахуванням коефіцієнта дисконтування, що дозволить реально оцінити даний
проект із часом. Це дозволить захистити проект від можливих економічних
ризиків.
Отже,
строк окупності проекту 36 місяців, починаючи з 2007 року. Проектом плану
передбачене не тільки одержання прибутку підприємства через реалізацію
обновленої продукції, але й надання додаткових робочих місць робітником, що
дозволяє розширити обсяг виробництва.
Таблиця
2.11 – Порівняльна характеристика основних показників роботи ВАТ «СЗТВ»
Показник
|
До реконструкції
|
Після реконструкції
|
Відхилення
|
Абсолютне (±)
|
Відносне (±), %
|
Обсяг реалізації, тис. грн.
|
70833
|
127125
|
+56292
|
+79,5
|
Собівартість, тис. грн.
|
56843
|
37324
|
-19519
|
-34,4
|
Валовий прибуток, тис. грн.
|
5048
|
89401
|
+84353
|
+86,2
|
Рентабельність продажів, %
|
8,9
|
239,5
|
+230,6
|
+69,7
|
Чистий прибуток , тис. грн.
|
58
|
67051
|
66993
|
+68,4
|
Витрати на 1грн. товарної
продукції, коп.
|
88,6
|
29,4
|
-59,2
|
-66,8
|
Коефіцієнт використання
потужності
|
0,712
|
0,75
|
+0,038
|
+5,3
|
Основним показником, що визначає
ефективність даного проекту, є розрахунковий строк окупності капітальних
вкладень у виробничі фонди.. Цей показник визначають по формулі:
Тр= =
177000/ 59540 = 3 роки, (2.1)
де Тр – розрахунковий
строк окупності, число років;
–
вартість основних виробничих фондів і матеріально виробничих запасів (вартість
устаткування, будинків);
nпрогноз. – річний
прогнозований прибуток.
Таблиця 3.7 – Ефективність введення нової технології, %
Показник
|
Величина ефекту
|
Підвищення продуктивності
праці
|
300-400
|
Скорочення енергоємності
|
25-50
|
Зниження витрати газу
|
42
|
Скорочення браку
|
200
|
Підвищення якості
техвуглецю
|
73,2
|
Зниження витрат
|
49,6
|
Скорочення викидів у
навколишнє середовище
|
100
|
Збільшення фондовіддачі
|
200-300
|
Висновок: Нова технологія одержання технічного вуглецю докорінно
відрізняється від традиційних технологій і дозволяє підвищити ефективність використання
основних фондів й, відповідно, підвищити кінцеві результати діяльності
підприємства. Дані конструкторсько-технологічних розробок свідчать про його
перевагу: продуктивність праці підвищиться на 300-400 %, скоротиться
енергоємність на 25 %, знизяться витрати газу на 42 %, скоротиться брак на 200
%, підвищиться якість тухвуглецю на 73,2 %, знизяться затрати на 49,6 %,
скоротяться викиди у навколишнє середовище на 100 %, а також збільшиться фондовіддача
( таблиця 3.7).
ВИСНОВКИ
Дані
аналізу свідчать про поліпшення фінансового стану за останні 3 роки.
Збільшилася економічна активність підприємства. Це пов'язане з нарощуванням
обсягів випуску продукції, використання позикового капіталу, розширення
географії споживачів й ін. Однак необхідно відзначити, що ступінь зношеності
основних фондів досить висока, 68,4 % й практично вони не обновлялися за
останні роки. Це показує, що дане підприємство є досить «старим», зі зношеним
основним капіталом. Все це впливає на продуктивність, збільшує витрати,
пов'язані з обслуговуванням устаткування і як результат - підвищення
собівартості продукції, зниженні прибутку й рентабельності.
Зниження
середньорічної вартості основних фондів і підвищення обсягів реалізації
продукції привели до збільшення фондовіддачі більш, ніж в 2 рази в порівнянні з
2006 р., що склала 1,82. Цей коефіцієнт перевищує середньогалузевий по Україні (1,8).
Отже, «СЗТВ» « проїдає» свої основні фонди».
Досягнення
підприємства за останні два роки помітно покращилися, однак є невикористані
резерви підвищення ефективності роботи ВАТ «СЗТВ» - це насамперед невикористані
потужності підприємства. У порівнянні з минулими періодами вона підвищена й
становить 0,712, однак ще невикористаними залишаються 28,8 % потужностей.
Для
цього йому необхідно більш повно використати наявні виробничі потужності,
скоротивши простої устаткування, машин, більш повного завантаження виробничих
площ, робочої чинності, матеріальних і фінансових ресурсів; більш оперативно регулювати
на кон´юктуру ринку, змінюючи відповідно до його вимог асортименти
продукції й цінову політику; прискорити оборотність капіталу за рахунок
скорочення наднормативних запасів і періоду інкасації дебіторської
заборгованості. Все це дозволить збільшити прибуток і рентабельність, розширити
власний оборотний капітал і досягти оптимальної фінансової структури балансу.
Витратна технологія не дозволяє
підприємству ефективно працювати, тим більше, що останнім часом намітилася
тенденція стрімкого зростання цін на сировину, матеріали, енергоносії.
В основі розробки заходів щодо оптимізації
показників використання основних фондів ВАТ «Стахановський завод технічного
вуглецю» лежить реконструкція виробництва з використанням вільних площ, наявної
інфраструктури й частини необхідного устаткування. У курсовій роботі
запропоновано інвестиційний проект по створенню в Україні нового ефективного
виробництва технічного вуглецю (сажі) у комерційних цілях і газопобібного водню
по новій екологічно безпечній і більш дешевій технології глибокого гідролізу
природного газу з наступним зрідженням водню, з метою забезпечення випробувань
киснево-водневих по програмі «Ангара».
При одержанні глибоким піролізом
природного газу технічного вуглецю (сажі) виходить як побічний продукт синтезу
- водень.
Одержуваний продукт - технічний вуглець
має чистоту 99,9 % ваги. Масове виробництво технічного вуглецю такої якості не
має аналогів в Україні й за рубежем. У той же час такий продукт необхідний в
багатьох сучасних галузях промисловості: у виробництві джерел струму,
електротехнічної й кабельної галузях, у виробництві лаків і фарб, виробництві
композиційних матеріалів, синтезі алмазів і т.д.
Нова технологія екологічно чиста. Тверді
викиди й рідкі стоки відсутні. Газові викиди - продукти спалювання суміші S, Н2
й азоти в котельній.
При спалюванні цієї суміші викиди оксидів
азоту знижені в 2-3 рази в порівнянні зі спалюванням природного газу.
Крім цього зазначена база дозволяє
забезпечити поставки рідкого водню для експлуатації космічного ракетного
комплексу «Ангара».
Рідкий водень - відносно дорогий продукт.
Ціна водню, виробленого в США із природного газу для забезпечення польотів
багаторазових космічних кораблів «Space Shattle» становить близько 3000 $ за
одну тонну.
З огляду на те, що витрати на виробництво
газоподібного водню як побічного продукту будуть віднесені на вартість
технічного вуглецю, то в ціну газоподібного водню, як ракетного пального,
будуть включені тільки витрати по компреміруванню й очищенню газоподібного
водню.
Основний продукт, отриманий при глибокому
піролізі природного газу- технічний вуглець буде використаний у різних галузях
промисловості. У порівнянні із традиційною технологією одержання водню із
природного газу, розглянута технологія має наступні переваги:
- собівартість водню, одержуваного піролізом природного газу в 4-5 разів
нижче собівартості водню, одержуваного електролізом води й у два рази нижче
собівартості водню, одержуваного пароводяною конверсією природного газу;
- використання не дефіцитної сировини - природного газу;
- у новій технології відсутні екологічно небезпечні тверді, рідкі й
газоподібні продукти.
Впровадження даної технології дозволить майже в 3 рази скоротити
собівартість продукції, підвищити прибуток підприємства більш, ніж в 10 разів,
збільшити рентабельність продукції більш, ніж в 20 разів. Отже сучасна
технологія дозволить більш ефективно використовувати основні фонди та виробничі
площі підприємства. Отже, ефективність даного проекту має високі показники.
Крім того, у даній роботі врахована вартість грошей у часі, тобто при
розрахунках використався коефіцієнт дисконтування, що врахував ризики,
пов'язані з різними факторами зовнішнього середовища. Дані свідчать про високий
економічний ефект.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1 Авдєєнко В. Н., Котлов В. А. Виробничий потенціал
промислового підприємства. – М. Економіка, 1989. – 240 с.
2 Адимдаєв Т. А. Економічний потенціал та ефективність
його використання. – Алма-Ата: Наука, 1990. – 369 с.
3
Беренес В., Хавронек П. Посібник з оцінки ефективності інвестицій у хімічну
галузь/ Пер. з англ. - К., 2005 р.
4 Ворст Й., Ривентлоу Т. Економіка фірми.
Пер. з англ. - К.: Справа, 2004. - 218 с.
5 Горфинкель В. Я. Економіка підприємств,
- К.: Прогрес, 2005.-280 с.
6 Герасимчук В.Г. Розвиток підприємства: діагностика,
стратегія, ефективність. – К.: Вища шк., 1995. – 167 с.
7 Грузинов В. П. Економіка підприємств і
підприємництво - М.: Прогрес, 2004. - 356 с.
8 Лист Державної податкової адміністрації
України «Про амортизацію основних фондів, внесених у уставний фонд» від 23
червня 2004 р. №1157/7/15 - 1117.- С. 51
9 Майталь Ш. Економіка для менеджерів.
Пер. с англ. - К.: Справа, 2006. - 426 с.
10 Манакин В. Проблема учета ремонта и
амортизации основных средств//Экономический справочник. - 2007. - С. 54
11 Покропивний С. Ф. Економіка
підприємства - К.: Наукова думка, 2005. – К: 520 с.
12 Савицька Г.В. Аналіз господарської
діяльності підприємства. Х.: ИП «Экоперспектива» - 2002. - 502с.
13 Семенов В. М. Економіка підприємства:
Учбова допомога. К.:
Центр економіки й маркетингу, 2003. - 184 с.
Страницы: 1, 2, 3, 4
|