Агрохімія

Показник активності іонів водню умовно позначений символом РН, становить собою від'ємний десятинний логарифм активності цих іонів, тобто РН = .Символ РН дозволяє виразити актив іонів водню в межах 100 - 10 -14.

З підкисленням розчину активність іонів водню підвищується, значення РрН зменшується, при підлуговуванні розчину відбувається навпаки.

Розрізняють два види кислотності : групу актуальну /активну/ і потенціальну /приховану/.

Актуальна кислотність обумовлюється концентрацією вільних іонів водню в ґрунтовому розчині. Вона визначається у водій витяжці з ґрунту і вимірюється в одиницях РН /РН Н20/. Актуальна кислотність коливається в межах від 3 до 8,5 РН. Ця величина нестійка, вона сильно змінюється протягом вегетаційного періоду. На основі визначення актуальної кислотності не можна робити висновки що до потреб ґрунту у вапнуванні і, тим більше що до кількості вапна, яка необхідна для вапнування.

У зв'язку з вище сказаним, для визначення потреби у вапнуванні ґрунту використовують дані не актуальної, а обмінної кислотності, яка є однією із форм потенціальної кислотності ґрунту.

Потенціальна кислотність обумовлюється іонами водню і алюмінію, знаходяться в ґрунтовому вбирному комплексі. Вона поділяється на обмінну та гідролітичну. Обмінна кислотність ґрунту обумовлюється більш рухомою частиною іонів водню і алюмінію, яка може бути витіснена з ґрунтового вбирного комплексу катіонами нейтральної солі хлористого калію.

Гідролітична кислотність обумовлена менш рухомою частиною іонів водню в ґрунтовому вбирному комплексі, які витісняються з нього гідролітично-лужною сіллю, наприклад, оцтовокислим натрієм /СН3СООvа/.

Кислотність ґрунту може визначатись слідуючи ми методами:

1. Шляхом визначення величини РН водної /актуальна кислотність /або сольової / обмінна кислотність \ витяжок.

2. Шляхом титрування сольової витяжки з фрунту лугом.

Визначення РН сольової витяжки потенціометричним метолом. /обмінна кислотність/

ЗНАЧЕННЯ АНАЛІЗУ. За показниками РН сольової витяжки визначають ступінь кислотності ґрунту, що дає можливість робити висновок про потребу ґрунту у вапнуванні та вибору форм добрив.

Вапнування потребують сильно кислі та кислі ґрунти. На кислих ґрунтах не бажано вносити фізіологічно кислі добрива. Найчастіше рН виміряють за допомогою приладів РН - метрів.

ПРНЦИП МЕТОДУ. Метод базується на витісненні обмінних іонів нормальним розчином КСІ/РН=5.5-6,0/ при співвідношенні ґрунту до розчину І:2,5 для торф'яних з наступним вимірюванням активності іонів водню потенціометричним методом.

ХІД РОБОТИ. Наважку ґрунту 10 г поміщають у стаканчик і приливають25 мл 1,он розчину КСІ, збовтують 3хв. Потім, не збовтуючи

розчину занурюють у нього електроди і за допомогою РН- метра визначають величину РН сольової витяжки.

Для визначення кислотності торфу із середньої проби беруть 2 г повітряно - сухого торфу або відповідну цієї наважці кількість сирого торфу, поміщають в пляшку на 200 мл, заливають 50 хв. , І,ОН КСІ, закривають пробкою і збовтують на ротаторі 30 хв. , після чого визначають кислотність на потенціометрі.

РН- метр підготовляють до роботи згідно з інструкцією . Настроюють РН- метр за допомогою буферних розчинів з рН, що дорівнюють 4,01; 6.86; 9, 18

Щоб встановити ступінь кислотності ґрунту, користуються даними табл.

10. Групування ґрунтів за ступенем кислотності

Найбільш сприятливим середовищем для розвитку сільськогосподарських рослин є слабко кисла ,нейтральна або слабо лужна реакція / табл.. ІІ/.

П. О оптимальні значення рН Н2О для основних сільськогосподарських культур

Найбільш поширений в світовій практиці сільського господарства спосіб визначення доз вапна за показником рН сольової витяжки з врахуванням механічного / складу ґрунту /тобл. І2/.

12. Приблизні дози СасО3 т/га залежно від рН КСІ /відповідають ѕ дози .що встановлено за гідролітичної кислотності

При встановленні доз вапна необхідно приймати до уваги не тільки кислотність ґрунту, його механічний склад, але і відношення сільськогосподарських культур до реакції ґрунту і до високих доз вапно. При наявності в сівозмінах таких культур, як цукрові буряки або люцерна, вапнувати потрібно навіть ґрунти реакцією, близькою до нейтральної. Якщо в сівозміні є картопля, льон-довгунець, а ґрунти легкого механічного /складу, то дози вапна не повинні бути високими / більше ѕ за гідролітичною кислотністю/, тому що ці культури реагують на них від'ємно.

Групування ґрунтів за показником гідролітичної кислотності, рекомендоване хімізації, наведено в табл.. 10.

Розрахунок дози вапна за величиною гідролітичної кислотності, проводиться за формулою.

Х = (Нг*50*3000000*10) / 1000000000 , де

Х - доза 10о0 % СаСО3, т/га;

Нг - гідролітична кислотність, мг. ВКВ. \100 г;

3000000 - маса орного шару глибиною 20 см з площі І га, кг;

10 - коефіцієнт для перерахунку 100 г в І кг;

1000 000 000 - коефіцієнт переводу мг СаСО3 в І т.

Після проведення всіх арифметичних дій знаходила, що Х- доза СаСО3, т/га = Н 15: /формула вірна тільки при щільності будови ґрунту в орному шарі 1, 5 г/см3/.Наторфяно-болотних ґрунтах рекомендуєтеся слідуючи орієнтовні дози вапна т/га СаСО3:

верхові торфи з слабко розкладеним торфом -8-10;

верхові торфи середньо розкладеним торфом - 6 8 ;

низинні збіднені торфи з потужним шаром сфагнум 5 6 ;

низинні з слабко розвиненими сфагнумам І рН КСІ менше 4.8 -3-4;

Низинне болото з рн сольової витяжки менше 4,8-2-3;

Торф'яні ґрунти низинних боліт з рН сольової витяжки 4, 8 і більше вапнування не потребують.

ВИЗНАЧВЕННЯ ЛУЖНОГІДРОЛІЗОВАНОГО АЗОТУ В

ГРУНТІ ЗА МЕТОДОМ КОТНФІЛДА

ЗНАЧЕННЯ АНАЛІЗУ. Кількість азоту, визначена за методом Корнфілда, характеризує ступінь окультуреності ґрунтів, а також ступінь забезпеченості азотом а скільки вміст його в основних типах ґрунтів має тісну кореляційну залежність між вмістом гумусу, загальним вмістом азоту та нітрифікиційною здатністю ґрунту.

ПРИНЦИП МЕТОДУ. Метод ґрунтується на лужному гідролізі органічних азотовмісних сполук ґрунту під дією на нього 1-н розчину NаОН в термостаті при 28оС в чашці Конвея з прошліфованою кришкою протягом двох діб. Це умовно імітує процес окислення і розчинення кореневою системою рослин ризосферної мікрофлори. Внаслідок цього азот обмінного амонію, вільного і ввібраного аміаку, амідів, частково моно амінокислот, аміносахарів /глюкозоаміни, галакиозоаміни/ та деяких інших сполук виділяється з ґрунту у вигляді №Н3, який завдяки дифузії потрапляє у внутрішнє відділення чашки і поглинається розчином Н 3ВО3.

З NН3 + Н3ВО3 = /NН4/3 ВО3

Після закінчення гідролізу аміак кількісно визначають титруванням 0, 1 н розчинам Н2sО4.

2 (NН4) 3ВО3 + 3Н2SО4 = 3 (NН4)2S4 + 2Н3ВО3

За кількістю сірчаної кислоти витраченої на титрування, визначають вміст азоту в розчині. Метод Корнфілда не враховує нітратів, які є в ґрунті. Тому на сильно гумусових ґрунтах, в яких може бути значна кількість нітратів , цей метод дає менш високу кореляцію з урожаєм рослин.

ХІД РОБОТИ. 2 г ґрунту вміщують в одне із зовнішніх відділень чашки Конвея, у внутрішню частину наливають 2 мл 2% розчину борної кислоти і добавляють 2 краплі індикатора Гроака. Потім у зовнішню частину чашки приливають 5 мл 1,0н розчину №аОН, не допускаючи змочування грунту. Для цтого чашку слід тримати злегка нахиленою до перегородки. Не змінюючи положення, чашку накривають кришкою. Обережними коловими рухами чашки протягом І хв.. ґрунт змішують з розчином NаОН. Потім чашку ставлять у термостат при 28оС на 48 год. Після цього ІІ виймають, знімають кришку І відтитровують аміак, який поглинувся борною кислотою. Титрують з мікро бюретки 0,02 н розчином Н2304 до переходу зеленого забарвлення у фіолетова-червоне.

Для поправки на можливе забруднення реактивів проводять контрольний дослід. Все роблять так, як описано раніше, тільки без наважки ґрунту. Величину азоту, що визначна - контрольному зразку віднімають від даних аналізу.

Вміст азоту /\N/, мг/кг ґрунту, обчислюють за формулою:

N = (У*0,28*1000) / м , де

У - кількість 0,02 н розчину Н2SО4, витраченої на титрування зв'язаного аміаку, мл;

0,28 - кількість азоту, яка відповідає І мл 0, 02 н розчину Н2SО4, мг;

1000 - для перерахунку на кг ґрунту;

n - маса наважки ґрунту, г.

Після скорочення вміст азоту, мг /кг грубник = кількість мл, що пішло на титрування * 140.

Кількість лужно-гідролізованого азоту за Корнфілдом становить для більшості ґрунтів 4-6%, а інколи 8-10% загального азоту. Відносити всю цю кількість до засвоюваної рослинами не можна. Групування грантів за вмістом гідролізованого азоту, наведено в табл..13.

13.Групування ґрунтів за вмістом гідролізованого азоту, визначеного методом Корнфілда

Рослини використовують лише частину азоту, яка вилучається, а решта становить потенціальний запас І може бути використана ними найближчим часом.

На основі зіставлення даних врожайності у польових умовах з результатами визначення легкогідроліізованого азоту за Корнфілдом запропоновано орієнтовні індекси забезпеченості рослин азотом, мг/І кг: до 80 - висока потреба в азотних добривах ; 80 -160 - середня; 160- 200 - низька; більш як 200 - потреби азотних добрив немає.

ВИЗНАЧЕННЯ НІТРАТНОГО АЗОТУ В НРУНТІ.

ЗНАЧЕННЯ АНАЛІЗУЮ. В аналітичній практиці застосовують декілька методів визначення мінерального азоту в ґрунті. Найбільш поширений останнім часом метод визначення азоту в ґрунтових зразках за допомогою іоноселективного електроду. Визначення вмісту нітратів в ґрунті має значення при встановленні дози азоту в підживлення сільськогосподарських культур. Для характеристики окультуреності ґрунту.

ПРИНЦИП МЕТОДУ. Також. Як і при визначення вмісту нітратів в рослинних зразках, метод базується на використанні І% -го розчину алюмокалієвого галуну при співвідношення проби до екстрагенту І:2,5 і визначенні концентрації нітратів за допомогою іоноселекитивного електроду.

ХІД РОБРТИ. Наважку ґрунту масою 20о г переносять у колбу на 10оо0 мл, приливають 50 мл І% розчину алюмокалієвого галуну і перемішують протягам 3 хв. Отриману масу переливають у стаканчики і визначають концентрацію нітрат іонів. Перед зняттям показів приладу при аналізі досліджуваних зразків їх потрібно добре перемішати, потім занурити електроди і провести вимірювання після встановлення потенціалу покази приладу знімають через 30 60 с/. Після кожного вимірювання електроди промивають дистильованою водою і осушують фільтрувальним папером.

Вміст нітратного азоту у пробах знаходять за калібрувальним графіком, побудованим на міліметровому папері. На осі абсцис викладають величини ре NО3, що відповідають стандартним розчинам нітрат калію: 10-1м;10-2м;10-3;10-4; на осі ординат показники приладу мв.

За графіком знаходять величину ре NО3, аза таблицею вміст нітратів ґрунті.

ВИЗНАЧЕННЯ ВМІСТУ РУХОМІХ ФОРМ ФОСФОРУ І КАЛІЮ В ГРУНТІ ЗА МЕТОДОМ А. І. КИРСАНОВА.

ЗНАЧЕННЯ АНАЛІЗУ. визначення вмісту рухомих форм фосфору і калію в ґрунті має важливе значення для оцінки рівня забезпеченості сільськогосподарських культур відповідними елементами живлення і визначення необхідних доз мінеральних добрив. Цей метод використовують для визначення рухомих форм фосфору і калію в дерново -підзолистих, сірих опідзолених ґрунтах і вилугуваних чорноземах.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7