Екологічне землеробство

підготовлені основи правової бази, і узгоджені з вимогами ЄС;

створена і життєдіяльна сертифікаційна система. Сертифікаційна організація «Екоагрос» має міжнародну акредитацію IFOAM;

діє державна програма підтримки екологічних господарств. Передбачена фіксована підтримка з ЄС структур і міжнародних фондів, а також консультації закордонних спеціалістів;

видані періодичні інформаційні екологічно господарські видання «Екологічне господарство», «Новини екологічного господарства», «Гая інформує» та інші, підготовлені телевізійні передачі, фільми, статті в пресі.

Слабі сторони екологічного господарства:

1. Незадієна дійсна довгодіюча державна система підтримки екологічних господарств.

2. Повільно запроваджуються нові технології екологічного виробництва.

3. Відчуваються недоліки в потребі екологічного господарства спеціальної техніки, альтернативних добрив, які захищають від шкідників середовища.

4. В країні не виробляється достатня кількість екологічної продукції, необхідної для розширення переробки та експорту.

5. Не розповсюджена кооперація виробників на експорт.

6. Не вистачає інформації про користь вживання екологічно чистих та природніх продуктів.

7. Не створена система реалізації екологічної та природньої продукції, немає систематичних досліджень внутрішнього та зовнішнього ринку, не створена потрібна інфраструктура, не введені навики маркетингу.

8. Екологічне господарювання більш зрозуміле, як елемент охорони природи, а не як перспективна галузь господарювання.

9. Відсутня регіональна спеціалізація екологічного господарства.

10. Фермери не мають достатніх знань екологічно господарських технологій та управління.

11. Не оцінена конкурентна здатність продукції, вироблених в екологічних господарствах перехідного періоду.

12. Немає спеціальної системи консультації екологічного господарства, а в діючих консультативних інстанціях не вистачить спеціалістів, які можуть консультувати по питанням екологічного господарства.

13. Сільські мешканці не маючи елементарних знань охорони природи, не бажаючи того, забруднюють середу. Тому погіршується їх стан здоров'я, збільшується забруднення поверхневих та підземних вод, зменшується стабільність природних екологічних систем.

Зараз, як вище згадувалось, сертифіковані площі екологічні господарства займають тільки 0,13% від загальної кількості корисної площі сільського господарства. В залежності від державної допомоги та інших економічних умов, можна прогнозувати,( що у 2004р.екологічно-господарських площа може скласти до 2%), 2010р. - до 15% корисної сільськогосподарської площі (рис.11), а більша частина Литовського сільського господарства повинна бути орієнтована на шкодуючі господарства [44,стор.14]. Самими важливими продуктами в Литві повинні з'являтись - овочі, картопля, ягоди (табл.10).

Екологічне господарство пов'язане із додатковими трудовими витратами у вирощуванні овочів та садівництві, також і з додатковою зайнятістю у селі, тому воно дуже важливе з державної точки зору. Маємо раціональну систему заощадження екологічного господарювання, воно повинне стати одним з важливіших джерел прибутку та альтернативних місць працевлаштування у селі.

Екологічне господарювання важливе не тільки у ракурсі виробництвабезпечних продуктів харчування. Дуже важливий результат такого господарювання для навколишнього середовища. Тому, його оцінка не може обмежуватися тільки прямими економічними показниками, що зображають грошову користь. Обов'язково ширше оцінювати позитивний ефектшкодуючого господарювання, його додаткове соціальне та природоохоронне значення.

Таблиця 7.

Прогнозовані площі екологічних земельних господарств, кількість вміщуючих у екологічному господарстві тварин у 2002-2006 рр.(прогноз, з використанням відповідних даних).

Таблиця 8.

Прогноз виробництва екологічних господарств продукції у 2002-2006 рр.,тис. тон

Інтегруючі в ЄС в Литві виникла обов'язковість виробляти конкуруючо здатні, маючі попит на ринку продукти, виробляючи їх опираючись на шкодуючі принципи розширення. Одна з самих перспективних систем шкодуючого господарства - це екологічне господарство, яке створює сферу для кращого розширеня економічної, соціальної, природоохоронної та етнокультурної системи на селі, що передбачає покращення якості життя.

Литва, як і інші 9 країн вступаючих у ЄС, повинна підготувати програму охорони аграрного захисту навколишнього середовища. Реалізація цієї програми в життя, частково підтримає систему екологічного та шкодуючого господарства в регіоні. Відкривається прекрасна можливість SAPARD програма, яка використовується для розвитку аграрної охорони навколишнього середовища та землеробства.[10,стор.15].

Розділ 4. Оцінка екологічного стану ферм Європи

4.1 Охорона атмосферного повітря на екологічних фермах

На підприємстві установлена котельня з централізованим теплопостачанням, яка забезпечує економію палива й витрат роботи при виготовленні теплової енергії, і сприяє збільшенню втрат теплоти на її транспортування й розподіл. При централізованому теплопостачанні спостерігається важлива нерівномірність теплопостачання, що виражається в перегріві окремих будинків, особливо в теплий період опалювального сезону, викликаний тим, що єдині теплові мережі обслуговують споживачів з різнорідним навантаженням (опалення, гаряче водопостачання, вентиляція), які вимагають різних графіків подачі теплоти. Перегрів будинку знижується шляхом зайвого провітрювання приміщень, що приводить до втрати теплової енергії з інфільтрацією повітря й відтинає можливість корисного використання даних надлишків.

Основними джерелами виділення забруднюючих речовин в атмосферу на підприємстві є котлоагрегати.

За певних умов складається локальне збільшення забруднення приземного шару атмосфери в зонах, вилучених на значні відстані в результаті наддалеких переносів викидів. У продуктах згоряння органічного палива пріоритетними забруднювачами атмосферного повітря є оксиди сірки, азоту, вуглецю, п'ятиокись ванадію, тверді частки - пил неорганічна зі змістом Si2 - 20-70%.

Так викиди складають:

- оксидів азоту 27 719,3 т/рік;

- діоксида сірки 206 001 т/рік;

- пилу неорганічної зі вмістом Si2 - 20-70% 186 819,1 т/рік.

Внаслідок цього аналіз показав, що концентрація викидів забруднюючих речовин в атмосферу після котельні складає:

NOX - 200 мг/нм3;

SO2 - 200 мг/нм3;

CO - 250 мг/нм3.

Котельня даного підприємства працює на твердому паливі (буре вугілля).

Зниження концентрації викидів CO в атмосферу можливо:

- при збільшенні температури в топці, що неминуче веде до збільшення концентрації викидів NOX й SO2 з додатковим споживанням вапняку;

- за рахунок подачі додаткового повітря, що у свою чергу веде до додаткової витрати палива (збільшенню потоку золи й збільшенню концентрації СО).

Пропонуємо заміну котельні на твердому паливі за рахунок технології установки утворення біогазу, оскільки значення концентрації викидів СО в атмосферу є компромісним рішенням, тому що при цьому значення концентрації викидів NOX й SO2 є мінімальними.

На території екологічної ферми відбувається накопичення відходів деревини, соломи та інших відходів органічного походження. На сьогодні світовим лідером з використання соломи в енергетичних цілях є Данія, де знаходиться в експлуатації біля 8000 фермерських установок, потужністю 0,1 -- 1,0 МВТ, які споживають за рік 390 тис. т соломи і виробляють 5,6 ПДЖ енергії. Крім цього, в Данії експлуатується 62 теплових і 9 теплоелектричних станцій, які споживають 540 тис. т соломи щорічно. З метою отримання теплової енергії солому в Європі використовують Австрія , Швеція, Фінляндія, Франція, Чехія та інші країни.

Особливу увагу слід звернути на вибір технології й обладнання для переробки біомаси, які визначають величину капітальних витрат. Мінімізація цих витрат можлива при модернізації існуючих на підприємствах енергоагрегатів заміною конструкції топки і відповідних газоочисних споруд. Подібний підхід реалізований у вітчизняній практиці на котлах ДКВР.

Розвиток технологій та технічних засобів виробництва біогазу спрямований на комплексне вирішення проблем альтернативного енергозабезпечення екологічних ферм, виробництва високоякісних органічних добрив для утилізації органічних відходів при зниженні рівня емісій шкідливих речовин в оточуюче середовище. Розроблено та реалізовано концепцію технічного і технологічного вирішення проблеми сумісного використання органічних добрив та рослинної біомаси в біогазових реакторах.

Нове устаткування дозволяє отримувати високоякісний біогаз з органічних добрив із використанням зеленої маси таких відновлюваних енергетичних ресурсів, як силосна кукурудза, багаторічні трави, кормові буряки та гичка цукрових буряків. На нових екологічних фермах сучасним є спеціальний блок, що займається біоенергетикою. Це елемент, що дозволяє використати біогаз для енергозабезпечення потреб ферми, екологічно безпечно утилізувати органічні залишки і забезпечити кормовиробництво високоефективними твердими та рідкими біодобривами тощо.

Технологічний процес розпочинається в первинній місткості, де рідкі і тверді органічні добрива перемішуються до однорідної маси і подаються в реактор за допомогою помпи. Якщо суміш достатньо рідка, то від первинної місткості можна відмовитись, подаючи сировину безпосередньо в реактор. Це стає можливим при застосуванні суміші з сінажу кормових буряків. Бродіння проходить в реакторі, в якому підтримується постійна температура 35-45°С, при якій бактерії працюють найефективніше. З реактора суміш самопливом перетікає в місткість-сховище, де завершується бродіння. Це технологічна схема біогазової установки сховище -- поточного типу.

Під час бродіння в реакторі до бродильної суміші постійно додається свіжа суміш, яка і витісняє перероблену в іншу місткість. За допомогою механічних змішувачів процес бродіння в реакторі розподіляється рівномірно за об'ємом. Бродильна суміш залишається в реакторі стільки часу, скільки це біологічно необхідно для розкладання органічних речовин бактеріями. При оптимальних умовах органічні речовини розкладаються на 90...95% за 35-45 діб. Особливу увагу необхідно звертати на однорідність бродильної суміші. В реакторі бактерії повинні бути постійно забезпечені органічними речовинами, що потребує постійної подачі однорідної органічної суміші в реактор.

У сховищі перероблена суміш зберігається до весни як високоцінне біодобриво.

Біогаз має в своєму складі незначну кількість сірки, яка впливає на довговічність агрегатів установки. Для виділення сірки з біогазу на поверхню бродильної суміші в реакторі за допомогою невеликого компресору задувається свіже повітря. Це призводить до того, що спеціальні мікроорганізми перетворюють газоподібну сірку в твердий стан, після чого вона стає цінною складовою органічних добрив. Біогаз зберігається в гумовому сховищі з об'ємом добового виробітку. В силовій установці (двигун внутрішнього згорання + генератор) газ перетворюється в електричний струм і тепло. З енергії біогазу утворюється 30...35% електричного струму і 70...65% теплової енергії з загальним ККД 85...90%.

Використання альтернативних джерел енергії в сільській місцевості дозволяє істотно здешевіти процес агропромислового виробництва. Дане проектування доцільно поєднати із запропонованою технологією утилізації відходів при застосуванні вермикомпосту в землеробстві.

4.2 Утилізація відходів сільськогосподарського виробництва

На даному підприємстві існує така проблема, як накопичення твердих та органічних відходів. Інтенсифікація вирощування різко підсилила відходність сільського господарства .Тому виділяємо три види відходів на даному підприємстві такі як:

залишкова кількість твердих відходів;

залишкова кількість пестицидів;

гній та стічні води;

З урожаєм з фермерських угідь вивозиться щорічно біогенні елементи. Загальне їх винесення з агро екосистеми приблизно становить 108 тонн мінеральних речовин або 400-600 кг/га зольних речовин і азоту. Необхідно внести корективи і пропозиції, щодо екологічного землеробства на даному об'єкті, оскільки традиційне сільське господарство має прості пріоритети: максимальний врожай за найменших витрат праці й повного ігнорування можливої деградації природного середовища.

Для утилізації твердих відходів на території підприємства розміщений полігон. Це є природоохоронна споруда, яка призначена для централізованого збору, накопичення, знезараження, захоронення токсичних і побутових відходів. Кількість і потужність полігону визначається з техніко-економічного розрахунку і інших питань, пов'язаних з особливостями регіонів, підприємств, населених пунктів тощо. Планування розміщення даного полігону враховує всі місцеві умови; будівництво спостережувальних свердловин, наявність спеціального транспорту для перевезення; заключення договорів на переробку особливо небезпечних відходів; завод зі знешкодження відходів; комплексу інженерного забезпечення діяльності полігону (дороги, будівлі, санітарні зони навколо полігону, зелені насадження; враховані правила та умови при розміщенні полігону). Опис розташування полігону:

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8