Економiчна ефективнiсть виробництва зерна

Первинна обробка зерна проводиться на зернотоці, тобто первинна очистка проводиться віялкою ОВП-25. Після чого проводиться очистка і сушка на КЗС-1,5. Після очистки і сушки зерно засипається в склади, а також в силосах.

Склади цегляні, оброблені хімікатами і просмолені на висоту 1м. Стіни побілені. Склади мають вентиляцію для підтримки температури в складі.

Виробництво хліба складається з таких виробничих операцій;

1. приймання і зберігання сировини;

2. підготовка сировини;

3. приготування тіста;

4. поділ тіста на шматки і його вистоювання;

5. випікання хліба;

6. зберігання і відпуск хліба.

1. Борошно направляють в склад, який розрахований на 7-10-денний добовий запас. Запас борошна необхідний для ритмічної роботи заводу, прогріву борошна в зимовий період року, проведення аналізу змішування борошна з хлібопекарними властивостями.

2. Для отримання необхідних хлібопекарних якостей тіста й в залежності від асортименту різні партії борошна в певних пропорціях, які встановлюються заводською лабораторією, подається в борошнозамішувачі. В борошнозамішувачах борошно через борошнопросівачі, магнітну полоску поступає у вагу - автомукомір. Із автомукоміру борошно самоплином поступає в діжку для замісу. Для вимірювання певної кількості води певної температури використовуються автоводоміри. Сіль і цукор попередньо розчиняють в спеціальних соле-цукро розчинах. Жир, маргарин і вершкове масло попередньо розтоплюють в бачку з паровою або водяною сорочкою.

3. Тісто готується у відділенні, в склад якого входить закваска і дріжджове відділення.

Пшеничне тісто готується в дві стадії:

- Опара і тісто. Опару готують із 45 частин борошна, 60-80 частин води, 0,7-1 частин пресованих дріжджів або 20-25 частин рідких дріжджів. Після 3-4-ох годин бродіння в опару добавляють борошно, воду, сіль і інші допоміжні продукти та замішують тісто яке бродить 1-1,5 год. В процесі бродіння тісто обминають для покращення його властивостей і створення рівномірної пористості хліба.

- Безопарний спосіб використовується для приготування тіста з борошна вищих сортів. В цьому випадку всю сировину з підвищеною кількістю дріжджів замішують одночасно. Бродіння проходить на протязі 3-4-ох год. При безопарному способі необхідні 3-4 перебивки. Цей спосіб простіший, але якість хліба гірша. Заміс здійснюється в тістомісильних машинах.

В кооперативі "Україна" на хлібопекарні використовуються тістомісильні машини з підкатними діжами місткістю 600, 330, 300 літрів. В діжах замішують тісто, закваску, опару. Після замісу діжі відвозять в спеціальні камери для бродіння. В процесі бродіння частину закваски із діжі перевантажують у інші діжі, де замішують тісто.

Механізований процес приготування тіста має велике значення в зв'язку з важкою працею по переміщенню підкатних діж місткістю 600 літрів і вагою з тістом біля 1 100 кг. 4. Тісто з діжі поступає через приймальний бункер в ділильну машину. Пшеничне тісто після ділильної машини округлюють, придаючи йому кулеподібну форму. Далі шматки тіста надходять в конвеєрну шафу попереднього вистоювання на 3-5 хвилин для більш рівномірного розподілення внутрішніх напружень в шматках тіста. Після цього тісто надходить в закаточні машини, які надають йому форму.

Остаточне вистоювання тістових заготовок здійснюється в закритих конвеєрних шафах або на пересувних етажерках, розташованих в камерах остаточного вистоювання. Тривалість вистоювання 30-100 хвилин при температурі 40-45 С і відносній вологості повітря 75-80%.

Зберігання більше 8-ми годин не допускається тоді, коли хліб черствіє. В хлібосховищі хліб укладається в лотки. Хліб приймають по рахунку з вибірковим зважуванням (відхилення по вазі 10 буханок не повинне перевищувати ±2%).

Роблять розрахунок цехових витрат на обладнання, загальнозаводських витрат на основі фактичних даних звітного року. Робимо розрахунок амортизації, заробітної плати.

Чисельність і зарплата. В пекарні є чисельність основного виробництва і додаткового. Чисельність основного виробництва - це ті працівники, які працюють в цеху; чисельність допоміжного виробництва - це слюсарі, столяри, вантажники, техніки.

Працівникам основного виробництва зарплату нараховуємо згідно розцінок, працівники одержують зарплату від виробітку.

В кооперативі розробляють такі спеціальні карточки, в яких вказують кількість хліба на вагу, час випічки, рахуємо норму на одного чоловіка і розцінку за 1 тонну хліба.

Наприклад:

Розрахунок змінного виробітку і розцінок на виробництво хліба

де 24 - кількість,

0,60 - вага хліба,

24 - кількість хліба на мольці,

0,8 - коефіцієнт переходу,

50 - час випічки.

Зміна норма виробітку складає

7630 : 3 = 2540.

Млин марки АВМ-7 працює на електроенергії - 180кВт на 1 тонну. Млин працює в одну зміну, його роботу обслуговує 2 чоловіки; мельник і помічник мельника.

Процес зерноочищення включає виділення з маси зерна всіляких домішок і здійснюється в обоєчній і щітковій машинах , аспіраційному каналі, зерновому сепараторі і саме каменевідокремлювальній машині, після чого відбувається зволоження зерна у чинеку і витримка його в бункері для досягення необхідної вологості (16%).

Після цього зерно проходить ще через одну щіткову машину і дозволожується безпосередньо перед розмолом.

Розмол зерна проводиться у вальцових установах, де передбачено встановлення трьох розподільчих систем.

Агрегат для приготування крупи АПК-300 призначений для одержання гречаної крупи та борошна з гречки і проса. Технічні можливості агрегату дозволяють використовувати його для калібрування зерна сільськогосподарських культур, очистки його від домішок і подрібнення зерна.

Переробка гречки складається з 3-х етапів:

піджарка;

сортування по фракціях;

лущення гречки.

Обжарочний агрегат складається з таких етапів: загрузка гречки; жарка, вигрузка.

Зерно вологістю не більше 1% засипається в бункер. Загрузка проводиться вручну, так як гречану крупу одержують в мішкотарі. З бункера зерно під власною вагою по катках потрапляє в нижню кришку приймача-підживлювача. Там його забирають кошами і викладають на лоток нижнього сита.

Обжарка гречки проводиться на лотку нижнього сита, яке підігрівається відходами лісопильного виробництва в котлі з послідуючим механічним переміщуванням.

Вигрузка здійснюється за допомогою робочого органу мішалки за рахунок відцентрованих сил, через вихідний патрубок жарочного агрегату. Після цього скрипковим транспортером подається в накопичувальний бункер сортувально-очисної машини. Тут проходить розділення зерна від камінців та інших домішок і поділ крупи на 3 фракції.

Лущення здійснюється на лущильній установці фірми “Бріх”. Основна фракція по лотку повернення подається в мольковий конвеєр і далі в бункер глушника. Зерно з бункера висипається на рухомий диск і під дією відцентрових сил закидається у вільні місця між дисками, де здійснюється лущення.

Полущене зерно поступає на 2-х ярусне верхнє сито. Недолущене зерно сходить з верхнього ярусу і через сепаратор і систему лотків попадає на лоток повернення нижнього сита і далі в глушник.

Крупа, мілка гречка і борошно розділяються в нижньому ярусі. Крупа очищується від луски в сепараторах, з'єднаних з вентилятором. Борошно, крупа, очищені від луски, висипаються в мішки, які закріплені на рамках.

Управління цією машиною ведеться за допомогою електро-магнітів через пульт управління.

Кормоподрібнювач зерна на дерть працює в комплексі 3-х машин: КДУ-20-Ш “Україна”, “Котигорошко” Д-0,2”, “Мурашка” Д-0,6.

З приймального бункеру зерно поступає в дробильний барабан і під взаємодією молотків, дек і сита подрібнюється. Подрібнені частинки корму провалюються через отвори в ситі і з засипної площини відсмоктуються вентилятором, який транспортує їх в циклон, де відбувається відділення частин корму від пилу. Через шлюзовий отвір подрібнений корм поступає в патруб мішка приймачів і висипається в мішки.

Повітря через зворотній трубопровід направляється назад в подрібнювач. Для зменшення надлишкового тиску повітря частина зворотнього трубопроводу зроблена у формі фільтрувального рукава. Подача подрібненого продукту в подрібнювальний барабан регулюється поворотною ширмою.

Напівзамкнута система повітряного руху, яка застосовується в подрібнювачі і знаходиться між дробильною камерою і циклоном, забезпечує зчеплення робочого процесу. Для забезпечення нормальної роботи фільтрувального рукава необхідно захищати його від попадання вологи і періодично проводити стріпування з метою видалення борошневої пилі.

Для ефективнішого виробництва дерті в комплексі з подрібнювачем КДУ-20-Ш працює подрібнювач “Мурашка” Д-0,6. Він призначений для подрібнення фуражного зерна і зерносумішей різних культур у відповідності із зоотехнічними вимогами для всіх видів, вікових категорій тварин і птиці. Склад зерносумішей не лімітується.

Подрібнювач виготовлений з конвеєром, який забезпечує збирання подрібненого матеріалу з-під дробильної камери і транспортування його на рівень розміщення мішкотари. Управління подрібнювачем здійснюється дистанційно з ящика управління. Живлення ящика управління від трьохфазної мережі змінного току з глухозаземленою нейтраллю.

Показники продуктивності і використання техніки підприємства можна зобразити у вигляді таблиці 2.3.

Таблиця 2.3.

Основні показники використання техніки в кооперативі “Україна”.