Економiчна ефективнiсть виробництва зерна

З поданої таблиці бачимо, що собівартість борошна включає в себе вартість придбаного зерна (535,50грн/т., 490,25грн/т.), різні витрати, а також заробітну плату. І загальна фабрична собівартість борошна становить 716,4грн./т вищого ґатунку, 655,84грн. першого ґатунку.

Щоб визначити реалізаційну ціну 1т борошна, до собівартості додаємо 20% рентабельності, до одержаної суми додаємо 20% відрахувань ПДВ, і останні 20% - це торгова націнка на борошно. Отже, в загальному ціна 1т борошна вищого ґатунку становить 1237,94грн/т., а борошна першого ґатунку - 1133,29грн/т.

Продукція, створена в господарстві за рік, називається валовою. Якщо від валової продукції відняти матеріально-грошові витрати, використаних у процесі виробництва основних і оборотних засобів, матимемо валовий доход.

Валовий доход підлягає розподілу. В першу чергу віднімають оплату праці працівників господарства. Потім віднімають відрахування на соціальне страхування і соціальне забезпечення працівників і залишається чистий доход або прибуток.

Якщо у господарстві вся продукція реалізується (так як у нашому випадку), то чистий доход = прибутку.

За рахунок прибутку, господарстві сплачує прибутковий податок в бюджет, плату за землю, з прибутку проводяться відрахування у формі штрафів, пені за неустойки, інші стягнення, які не включені у собівартість виробленої продукції.

2.3 Агросервісне забезпечення і обслуговування виробництва зерна і зернопродуктів

Приватизація, або процес трансформації знеособленої власності (державної чи колективної) у приватну має принципове значення для сільського господарства України у двох основних аспектах: для посилення індивідуальної або групової мотивації власників у ефективному використанні ресурсів і забезпечення на цій основі економічного зростання; для утворення підприємств нового типу, орієнтованих на ринкові відносини.

Відповідно до Закону України “Про сільськогосподарську кооперацію” сільськогосподарський обслуговуючий кооператив являє собою підприємство, що створене для обслуговування переважно членів кооперативу на засадах взаємодопомоги та економічного співробітництва.

Обслуговуючі кооперативи створюються для надання сільськогосподарським товаровиробникам послуг, пов'язаних з використанням їх основної функції -- виробництва сільськогосподарської продукції. Такими послугами можуть бути заготівля і реалізація продукції, її переробка, матеріально-технічне постачання. Обслуговуючі кооперативи на ставлять на меті отримання прибутку, оскільки їх клієнтами є власники.

Свої управлінські функції члени кооперативу здійснюють через загальні збори, які є вищим органом управління кооперативом. Оскільки члени кооперативу об'єктивно не мають змоги брати участь у розробці і прийнятті всіх управлінських рішень, існує система делегування повноважень шляхом виборів тими і серед тих, хто є клієнтами-власниками правління кооперативу для передавання йому повноважень прийняття принципових управлінських рішень. Основне завдання правління кооперативу полягає в розробці стратегії ринкової діяльності, фінансування, обслуговування членів кооперативу, контролю діяльності всієї організації згідно з поставленими завданнями. Кількість членів правління кооперативу, періодичність і порядок їх переобрання визначається статутом кооперативу.

Засновниками кооперативу є юридичні особи і фізичні згідно Установчого Договору.

Кооператив набуває статуту юридичної особи з моменту його державної реєстрації. Кооператив є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки у банківських установах, круглу печатку та штампи із своєю повною назвою, товарний знак та інші реквізити, здійснює господарську діяльність від свого імені, за інтересами Учасників, на підставі повного господарського розрахунку та самофінансування. Товариство може від свого імені укладати угоди, набувати майнових та немайнових прав та нести обов'язки, бути позивачем та відповідачем у арбітражному суді, суді та третейському суді.

Кооператив може створювати на території України, а також за кордоном дочірні підприємства, філії та представництва відповідно до чинного законодавства України.

Філії та представництва Кооперативу діють від імені та на основі положень про них, затверджених Кооперативом, а дочірні підприємства на основі затверджених Кооперативом статутів.

Керівництво діяльністю філій та представництв, дочірніх підприємств здійснюють особи, призначені Кооперативом.

Кооператив може бути спільних підприємств, акціонерних та інших товариств, концернів, асоціацій, товариств та інших добровільних об'єднань.

Кооператив не відповідає по зобов'язаннях держави, держава не відповідає по зобов'язаннях Кооперативу.

Кооператив не відповідає по зобов'язаннях Учасників, а Учасник відповідають по зобов'язаннях Кооперативу в межах їх вкладів.

Основною метою діяльності Кооперативу є отримання прибутку.

Предметом діяльності Кооперативу є:

виробництво, переробка, закупка та реалізація всіх видів продукції сільського господарства з застосуванням високоефективної техніки та технології;

заготівля, переробка та реалізація вторинної сировини, рослинної та мінеральної сировини у встановленому законодавством порядку;

організація навчання з агротехнічних зооветиренарних і економічних питань, в тому числі платних курсів з менеджменту;

виробництво та реалізація товарів народного споживання, продуктів харчування;

організація інвестиційної діяльності у встановленому законодавством порядку (у тому числі інвестування соціально-економічних та науково-технічних програм, комерційних проектів та операцій).

зовнішньоекономічна діяльність у встановленому законодавством порядку, направлена на утворення ефективних господарських структур міжгалузевого характеру;

добування та переробка природного каміння, виробництво та реалізація будівельних матеріалів;

сервісне обслуговування транспортних засобів, а також виконання усього комплексу робіт з цим пов'язаних;

транспортно-експедиторські послуги;

організація громадського харчування та усіх видів побутового обслуговування населення;

надання послуг по охороні державної, колективної та приватної власності на підставі спеціальної ліцензії;

здійснення актів доброчинності та милосердя;

заняття доброчинною діяльністю.

У випадках, передбачених чинним законодавством України Кооператив одержує ліцензію на заняття окремими видами діяльності. Кооператив керується в своїй діяльності чинним законодавством, міжнародними договорами, та міжурядовими угодами, діючим Статутом, Установчим Договором, а також внутрішніми правилами процедур, регламентами та іншими локальними нормативними актами.

Кооперативи можуть здійснювати свій економічний розвиток шляхом зовнішнього зростання. В таких випадках відбувається об'єднання, приєднання або придбання вже існуючих підприємств. Доцільність зовнішнього зростання полягає у швидкому розширенні зони діяльності кооперативу, послабленні конкуренції, зменшенні ризику.

2.4 Економічна ефективність виробництва і переробки зерна

Виробництво зерна озимої пшениці завжди було і залишається головним джерелом грошових надходжень у господарствах, але останніми роками через високі ціни товаровиробника не в змозі придбати необхідну кількість добрив, палива , засобів захисту рослин, техніка, а відтак і виконати всів вимоги технології вирощування озимої пшениці. А це, своєю чергою, призводить до значних недоборів її врожаю, до зниження якості зерна та прибутків від реалізації. Крім того, ціни на зерно не заохочують господарства збільшувати його виробництво. Через це вирощування пшениці в останні роки стало малоефективним і дедалі скорочується. Наприклад, у Херсонській області за останні п'ять років збір зерна пшениці зменшився в середньому на 40%, площа посіву - на 22%, порівняно з 1989 - 1993 роками, а рентабельність її вирощування в 1998 році становила лише 1,3%.

Для виправлення цього становища в Україні слід створити систему державного регулювання розвитку зернового господарства, що забезпечувала б такий рівень рентабельності, який сприяв би розвитку цієї галузі. Це можна зробити за рахунок оптимізації рівня закупівельних цін і податків, надання пільгових кредитів, закупівель державою більшої частини вирощеного зерна.

Розрахунки економічної ефективності вирощування озимої пшениці, проведені за цінами які склалися на початок 2000 року, показали, що для збільшення прибутків та рентабельності виробництва необхідно передусім, підвищити її врожайність.

Із таблиці 2.10. видно, що чим вища врожайність пшениці, тим вища економічна ефективність її вирощування. Збільшуються прибутки та рівень рентабельності, зменшується собівартість зерна. Так, там, де порушували технологію, вносили мало добрив, не проводили захисту рослин, формувався низький урожай зерна - 35 ц/га, з низькою його якістю, за такого рівня врожаю вирощування пшениці було малоефективним. Чистий прибуток становив лише 35грн./га, а рентабельність - 6,7%. Одержуючи такі малі прибутки, господарства на можуть вкладати кошти у розширення виробництва і відновлення основних та оборотних фондів.

Таблиця 2.10.

Рівень економічної ефективності вирощування озимої пшениці в залежності від рівня урожаю в умовах Хмельницької області (Середнє 1997-1999рр.)

За дотримання вимог технології урожайність збільшувалася до 50 - 60 ц/га та поліпшувалася якість зерна. За таких урожаїв економічна ефективність вирощування пшениці значно зросла. Чистий прибуток сягав - 404 - 532 грн./га, а рентабельність - 51 - 59%. Ці дані свідчать, що у разі прийнятих у зоні технологій, навіть за існуючих високих цін на ресурси, прибутки від пшениці хоча не високі, але достатні для ведення розширеного виробництва.

Проте для підвищення врожаїв слід вкладати у виробництво більше коштів. І те, що господарства вкладають їх дуже мало й спрощують технологію приводить до низьких урожаїв пшениці та значного падіння прибутків від її вирощування. З таблиці видно, що коли на 1 га витратили 525 і 794 грн, чистий прибуток становитиме, відповідно, 35 і 404 грн./га, тобто за малих витрат вирощування пшениці є малоефективним.

Аналіз одержаних даних показує, що для того, аби за існуючих цін виростити по чорному пару і на зрошенні 40ц./га третього класу, витрати на 1 га мають становити понад 700 грн., а для 50 ц./га - 750 - 790 грн./га При цьому близько 40% усіх витрат припадає на добрива на пестициди.

Отже, зараз потрібно збільшувати інвестиції у виробництво пшениці, і перш за все, на ресурси і техніку. Потрібно збільшити внесення добрив, засобів захисту рослин, та виконувати вимоги технології. Зазначимо, що придбання добрив і пестицидів навіть за існуючих високих цін є ефективним. Вони забезпечують великі надбавки врожаю і високі прибутки. Підвищення ефективності виробництва можливе лише шляхом його інтенсифікації. Екстенсивне ведення виробництва неефективне.

Для збільшення врожаїв та ефективності вирощування пшениці необхідно впровадити ресурсозберігаючі технології її вирощування. Вони дають змогу одержувати високі врожаї зерна за менших витрат палива, добрив та інших ресурсів (на 20 - 30%) і значно підвищують рентабельність його виробництва порівняно з існуючими технологіями. Витрати на виробництво можна також значно скоротити якщо всі процеси вирощування пшениці здійснювати досконалішою технікою, комбінованими і широкозахватними знаряддями. У цьому плані позитивну роль можуть відігравати створені сьогодні МТС, бо господарства не в змозі закупити нову техніку.

Для розв'язання зернової проблеми в цій зоні важливо розширити посіви пшениці по чорних і зайнятих парах, горосі, багаторічних травах та інших попередниках, які накопичують азот і вологу в грунті.

Зростання економічної ефективності забезпечує також використання сортів напівінтенсивного типу, які менш вибагливі, ніж інтенсивні, до умов вирощування, краще використовують вологу, стійкі до захворювань і не завжди потребують застосування фунгіцидів.

Аби поліпшити економічні показники вирощування пшениці слід ефективніше використовувати паливні ресурси, бо в господарствах це робиться вкрай незадовільно. Добрива значно краще використовуються при застосування інтегрованого захисту рослин. Так, без захисту посівів добрива підвищували врожай пшениці лише на 3 - 6, а із захистом - на 8 -12 ц./га. Це пояснюється тим що захист рослин поліпшував фітосанітарний стан посівів, а здорові рослини -краще використовували поживні речовини та краще функціонували поживні речовини та краще функціонували і повніше використовували свій генетичний потенціал, ніж хворі та забур'янені. Водночас ефективність захисту рослин підвищується за умови поліпшення азотного живлення посівів.

Значно підвищити прибутки можна також за рахунок вирощування високоякісного зерна пшениці (таблиця 2.11.)

Таблиця 2.11.

Рівень економічної ефективності вирощування озимої пшениці в залежності від якості продукції