скачать рефераты

МЕНЮ


Адміністративні правопорушення. Експерт як суб'єкт провадження у справах

3) Базою для деталізації та конкретизації правового статусу експерта у справах про адміністративні правопорушення може також слугувати кримінально-процесуальне законодавство, з яким адміністративно-деліктне перебуває у тісному «горизонтальному зв'язку», а саме за аналогією доцільно в КпАП закріпити обставини його відводу.

4) Вивчення гарантій діяльності експерта в провадженні у справах про адміністративні правопорушення, дозволяє вказати на недосконалість їх правового регулювання, про що свідчить аналіз чинного, і перспективного адміністративно-деліктного законодавства. Отже, одним із напрямів вдосконалення повинно стати закріплення саме на рівні адміністративно-процесуального законодавства гарантій діяльності експерта в провадженні у справах про адміністративні правопорушення за аналогією із кримінально-процесуальним законом.

Відповідальність за відмову експерта з'явитися за викликом суду, органу, посадової особи, які здійснюють провадження, виправдана лише у відношенні до працівників спеціалізованих експертних закладів, для яких провадження експертиз входить до службових обов'язків. Будь-які інші спеціалісти не повинні притягатися до виконання експертиз без їх згоди.

5) Доцільним, на нашу думку є перегляд щодо кримінальної відповідальності експерта за завідомо неправдивий висновок у провадженні по справам про адміністративні правопорушення, встановлення адміністративної відповідальності за аналогією з КпАП РФ для даного учасника провадження є найбільш прийнятним.

6) Визначаючи місце експерта в системі суб'єктів провадження у справах про адміністративні правопорушення пропонуємо виходити із наступних положень: незважаючи на важливу роль експерта із забезпечення об'єктивності адміністративно-деліктного процесу, участь його у провадженні у справах про адміністративні правопорушення є на сучасному етапі факультативною; поділяючи суб'єктів провадження у справах про адміністративні правопорушення на індивідуальних та колективних, враховуючи правовий статус експерта, його слід віднести до індивідуальних суб'єктів; експерт належить до групи суб'єктів провадження у справах про адміністративні правопорушення, які не наділені владними повноваженнями; особливість позицій експерта полягає в тому, що його логічно та обґрунтовано відносять до групи суб'єктів, що не мають власної особистої зацікавленості у вирішенні справи, які сприяють здійсненню провадження своїми знаннями та діями, залучається до участі у справі при необхідності використання спеціальних пізнань.

Найбільш тісний зв'язок експерта як учасника провадження у справах про адміністративні правопорушення простежується, і це безумовно обумовлено правовим статусом експерта, з органами, які уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення. Проте питання призначення і проведення експертизи законом не регламентуються, що слід визнати суттєвим недоліком, який потребує свого усунення в адміністративно-деліктному законодавстві.

При виявленні у висновках експерта ряду фактичних неточностей, незначних розбіжностей у датах, арифметичних помилок, описок і т. ін., які могли виникнути в результаті недбалості експерта, або ж коли необхідно отримати роз'яснення обставин, які мають значення для справи (щодо спеціальних термінів, використаної методики, наукових джерел і т.ін.), по аналогії з КПК України необхідно закріпити в КпАП України можливості щодо може проведення роз'яснень експерта.

7) З метою підвищення рівня захищеності осіб, неповнолітніх або осіб, що через свої фізичні або психічні вади не можуть самі здійснювати свої права, пропонуємо поряд із закріпленим правом законних представників представляти інтереси зазначеної категорії законодавчо закріпити також необхідність обов'язкової участі у провадженні експерта, за аналогією з ст. 76 КПК України, завдяки чому експерт звичайно не буде виконувати представницьку роль, але завдяки його обов'язковій участі буде забезпечуватись повний, всебічний, компетентний розгляд справи про адміністративне правопорушення.

8) За аналогією із кримінально-процесуальним законодавством та адміністративним судочинством, на нашу думку, необхідно внести корективи до КпАП України, доцільно ліквідувати законодавчу прогалину, закріпивши паралельно із правовим статусом експерта, процесуальну фігуру спеціаліста, розмежувавши їх компетенцію щодо вирішення справ про адміністративні правопорушення, передбачити його відповідальність при відмові, ухиленні або неналежному виконанні обов'язків. До відповідальності спеціаліста, як і до відповідальності експерта, слід підходити диференційовано, а саме, дисциплінарна відповідальність спеціаліста може наставати, якщо виконання обов'язку щодо справи входить до кола його службових обов'язків. До недобросовісного спеціаліста слід застосовувати заходи адміністративної відповідальності. Крім того, бажано розширити ст. 275 КпАП, яка регламентує відшкодування витрат потерпілим, свідкам, експертам та перекладачам, включивши до цього переліку і спеціаліста. Доцільність даних змін в адміністративно-деліктному законодавстві України, обумовлюється також аналізом позитивного зарубіжного досвіду з даного питання.

8) Участь експерта в провадженні по справам про адміністративні правопорушення на сучасному етапі, максимально повно реалізується на другій центральній стадії провадження - розгляді справи про адміністративне правопорушення та винесення у ній постанови, адже саме на даному етапі експерт залучається для надання висновку (на стадії підготовки справи до розгляду) та надає письмовий експертний висновок, що аналізується та оцінюється уповноваженим органом, який здійснює провадження по справі про адміністративне правопорушення (на стадії слухання справи). Необхідно до чинного КпАП внести норми щодо вимог до форми, змісту та структури експертного висновку.

На нашу думку, внесення зазначених положень до КпАП на сучасному етапі розвитку адміністративно-деліктних відносин в Україні удосконалить процедуру доказування по справі та сприятиме зменшенню можливостей затягування справи, економії коштів сторін на проведення експертизи, часу розгляду справи тощо.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агєєв О.В. Прокурор як суб'єкт адміністративного процесу: Автореф. дис. …канд.. юрид. наук: 12.00.07 / Харківський національний університет внутрішніх справ. - Х., 2006. - 18 с.

2. Адмiнiстративна юстицiя: європейський досвiд та пропозицii для Украiни / Авт.-упоряд. I. Б. Колiушко, Р. О. Куйбiда. - К.: Факт, 2003. - 535с.

3. Адміністративне право України. Академічний курс: Підруч.: У двох томах: Том 1. Загальна частина / Ред. колегія: В.Б. Авер'янов (голова). - К.: Видавництво «Юридична думка», 2004. - 584 с.

4. Адміністративне право України: Навчальний посібник / За заг. ред. Т.О. Коломоєць, Г.Ю.Гулєвської. - К.: Істина, 2007. - 216 с.

5. Адміністративне право України: Підручник / Ю.П. Битяк, В.М. Гаращук, О.В. Дьяченко та ін.; За ред. Ю.П. Битяка. - К.: Юрінком Інтер, 2006. - 544 с.

6. Алексеев С.С. Общая теория права: В 2-х т. - Т. 2. - М.: Юрид. лит., 1982. - 359 с.

7. Алимджанов Б., Вальдман В. Компетенция эксперта в уголовном процессе // Ташкент. - Ташкентский университет. - 1986. - 251 с.

8. Арсеньев В.Д. Соотношение понятий предмета и объекта судебной экспертизы // Проблемы теории судебной экспертизы Сборник научных трудов. - М. ВНИИСЭ, 1980. - Вып. 44. - С. 3 - 24.

9. Астахов Д. правовое положение участников производства по делам об административных правонарушениях: Дис. …канд.. юрид. наук: 12.00.14. - М., 2005.

10. Бандурка О.М., Тищенко М.М. Адміністративний процес: Підручник для вищих навчальних закладів. - К.: Літера ЛТД, 2001. - 336 с.

11. Бахрах Д.Н., Ренов Э.Н. Производство по делам об административных правонарушениях: Пособ. для слушателей народных университетов. - М.: Знание, 1989. - 96 с.

12. Белкин Р.С. Нерешенные вопросы организации и правового статуса судебной экспертизы // Вопросы теории судебной экспертизы и совершенствования деятельности судебно-экспертных учреждений. Сб. науч. тр. ВНИИСЭ. М. - 1988. - С.9 - 17.

13. Бичкова С.С. Експертиза в цивіцльтному процесі: Дис. … канд.юрид. наук 12.00.03 / Національна академія внутрішніх справ України. - К., 2003. - 177 с.

14. Бородин С.В., Палиашвили А.Я. Вопросы теории и практики судебной экспертизы. М.: Госюриздат, 1963. - 253 с.

15. Бородін І.Л. Адміністративно-юрисдикційний процес: Монографія. -- К.: Алерта, 2007. -- 184 с.

16. Ващенко С.В., Поліщук В.Г. Адміністративна відповідальність: Навч. посіб. - Запоріжжя: Юридичний інститут МВС України, 2001. - 142 с.

17. Виконавча влада і адміністративне право / За заг. ред. В.Б. Авер'янова. К.:Ін-Юре, 2002. - 668с.

18. Витрук Н.В. Основы теории правового положення личности в социалистическом обществе. - М., 1979.

19. Владимиров Л.Е. Учение об уголовных доказательствах. - Тула: Автограф, 2000 - 464 с.

20. Голосніченко І.П., Стахурський М.Ф. Адміністративний процес: Навч. посіб. / За заг. ред.. д.ю.н., проф. І.П. Голосніченка. - К.: ГАН, 2003. - 256 с.

21. Гольдман А.М. Правовые основания и формы применения специальных познаний в советском уголовном процессе. // В кн.: Вопросы экспертизы в работе защитника. М. - 1970. - с.26-31.

22. Гражданский процесс / Под ред. В.А. Мусина, Н.А. Чечиной, Д.М. Чечота. - М.: Проспект, 1998. - 472 с.

23. Гродзинский М.М. О способах получения доказательств в советском уголовном процессе // Советская юстиция. - 1958. - № 6. - С. 46 - 48.

24. Грузкова В.Г. О специальных знаниях эксперта-почерковеда // Криминалистика и судебная экспертиза: Республиканский межведомственный научно-методический сборник. - К.: Издательство при Киевском государственном университете издательского объединения “Вища школа”, 1979. - Вып. 18. - С. 75 - 77.

25. Данількевич М.І. Адміністративне право України: Навч. посібник. -- Дніпропетровськ: Дніпропетровський національний університет, 2001. -- 134 с.

26. Доля Е.А. Использование в доказывании результатов оперативно-розыскной деятельности. - М.: Изд-во СПАРК. - 1996. - 209 с.

27. Дулов А.В. Процессуальные проблемы судебной экспертизы: Автореф. дис. ... д-ра юрид. наук / МГУ им. М.В. Ломоносова. - М., 1963. - 24 с.

28. Дусик А.В. Правовий статус експерта у провадженні по справах про порушення митних правил // Митна справа. - 2002. - №» 1. - С. 27 - 35.

29. Жильцов О.Л. Адміністративна відповідальність юридичних осіб: процесуально-правовий аспект: Автореф. дис. …канд.. юрид. наук: 12.00.07 / - Х., 2007.

30. Жуков Ю.М. Судебная экспертиза в советском гражданском процессе: Автореф. дис…канд. юрид. наук (12.00.02) / Моск. гос. ун-т им. М.В.Ломоносова. - М., 1965.- 17 с.

31. Забарний Г.Г., Калюжний Р.А., Шкарлупа В.К. Адміністративне право України: Навч. посіб. - К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2003. - 212 с.

32. Звягинцева Л.М., Плюхина М.А., Решетникова И.В. Доказывание в судебной практике по гражданским делам. - М.: Норма-Инфра-М, 1999. - 284 с.

33. Зиновьев А.В. Гарантии свободы выборов представительных органов // Государство и право. - 1995. - №1. - С. 15-23.

34. Золотопуп С.В. Административн;ая ответвенностьо:справочное пособие // Библиотека бухгалтера. - 1999. --№9-10(86-87).-123с.

35. Інструкція про призначення та проведення судових експертиз / Затверджена наказом МЮ України № 53/5 від 08.10.1998 р., із змінами, внесеними згідно з наказами МЮ України № 144/5 від 30.12.2004 та №59/5 від 10.06.2005 // http://zakon.rada.gov.ua

36. Карнеева Л.М., Кертэс И. Источники доказательств. - Будапешт: “Кезгаздашаги эш Йоги”, М.: Юрид. лит., 1985. - 136 с.

37. Ківалов С.В. Адміністративне право України: Підручник. - Одеса: Юрид. літ, 2003. - 896 с.

38. Клейнман А.Ф. Основные вопросы теории судебных доказательств в советском гражданском процессе. - М.-Л.: Изд-во АН СССР, 1955. - 240 с.

39. Коваль Л.В. Административно-деликтное отношение. - К.: Головнеє издательство Издательского обьединения "Вища школа", 1979. - 230 с.

40. Кодекс України про адміністративні правопорушення // Відомості Верховної Ради УРСР. - 1984. - Додаток до № 52. - Ст. 1122 (з наступними змінами та доповненнями).

41. Кодекс України про адміністративні проступки: Проект, підготовлений Центром політико-правових реформ // www. pravo. оrg. Uа

42. Колдин В.Я. Экспертиза в управлении и праве // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ. - Луганськ, 2000. - С.176 -200.

43. Коліушко І. Виконавча влада та проблеми адміністративної реформи в Україні: Монографія. - К.: Факт, 2002. - 260 с.

44. Коломоєць Т.О. Штрафи за законодавством про адміністративні правопорушення України. - Запоріжжя:Верже, 2000. - 240 с.

45. Коломоєць Т.О., Сквірський І. О. Виправні роботи за законодавством України: теорія, досвід та практиказастосування: Монографія. - К.: Істина, 2008. -- 184 с.

46. Колпаков В.К. Адміністративно-деліктний правовий феномен / Національна академія внутрішніх справУкраїни. -- К.: Юрінком Інтер, 2004. -- 528 с.

47. Колпаков В.К., Кузьменко О.В. Адміністративне право України. -- К.: Юрінком Інтер, 2003. -- 544 с.

48. Кон И.С. Социология личности. -- М.: Политиздат, 1967. -- 383 с.

49. Конституція України: Прийнята на пятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України.- 1996.- № 30.- Ст. 141.

50. Кримінальний процес України: Підручник для студентів юрид. спец. вищ. закладів освіти / Ю.М. Грошевий, Т.М. Мірошниченко, Ю.В. Хоматов та ін.; За ред. Ю.М. Грошевого та В.М. Хотенця. - Х.: Право, 2000. - 496 с.

51. Кримінально-процесуальний кодекс України: Закон України від 28 грудня 1960 року // ВВР Української РСР. - 1961. - № 2. - Ст. 15. (із наступними змінами і доповненнями).

52. Крыгин Е.В. Криминалистическая экспертиза в административном процессе: дис…канд. юрид. наук / Х., 1982. - 189 с.

53. Крылов И.Ф. Административная экспертиза // Сборник научно-практич. Работ судебных медиков и криминалисторв. - Л., 1966. Вып. 3. - С. 193.

54. Кузьменко О. В. теоретичні засади адміністративного процесу: Монографія. - К.: Атіка, 2005. - 352 с.

55. Лапта С.П. Правові та наукові основи використання судових експертиз при розслідуванні злочинів: Дис. … канд.юрид. наук 12.00.09 / Харківський національний університет внутрішніх справ. - Х., 2006. - 227 с.

56. Лисиченко В.К., Циркаль В.В. Использование специальных знаний в следственной и судебной практике. - К.: КГУ, 1987. - 100 с.

57. Лук'янець Д.М. Адміністративно-деліктнні відносини в Україні: теорія та практика правового регулювання: Монографія - Суми: АТД «Університетська книга», 2006. - 367 с.

58. Лукашевич В.Г. Криминалистическая теория общения: постановка проблемы, методика исследования, перспективы использования: Монография. - К.: Укр. акад. внутр. дел, 1993. - 194 с.

59. Лунев А.Е. Вопросы административного процесса // Правоведение. - 1962. - № 2. - С. 49.

60. Махов В.Н. Использование знаний сведущих лиц при расследовании преступлений: Монография. - М., Изд-во РУДН, 2000. - 296 с.

61. Махов В.Н. Использование знаний сведущих лиц при расследовании преступлений: Монография. - М.: РУДН, 2000. - 296 с.

62. Мирский Д.Я. Предмет и система фототехнической экспертизы // Теоретические вопросы судебной экспертизы: Сборник научных трудов. - М.: ВНИИСЕ, 1981. - Вып. 48. - С. 44 - 67.

63. Митний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. - 2002. - № 38-39. - Ст. 288.

64. Митричев В. Форма заключения эксперта // Социалистическая законность. - 1957. - № 5. - С. 50 - 53.

65. Москвич Л.М. Правовий статус судді: поняття та зміст // Вісник Запорізького юридичного інституту. -- 2000. -- № 4. -- С. 223 - 229.

66. Настанова про діяльність експертно-криміналістичної служби МВС України / Затверджена наказом МВС України № 682 від 30.08.1999 р.

67. Нерсесянц В. С. Философия права: Учеб. для вузов / Ин-т государства и права. - М.: НОРМА-ИНФРА-М, 1998. - 652 с.

68. Неугодников А.О. Правовий статус адміністративного суду в Україні: адміністративно-правовий аспект: Дис. … канд.юрид. наук 12.00.07 / Одеська національна юридична академія. - Одеса, 2006. - 166 с.

69. Никифоров В.М. Вопросы советской криминалистики, М., 1951.- 205 с.

70. Общая теория права и государства: Учебник / Под ред. В.В. Лазарева. - М.: Юристъ, 1994. -- 360 с.

71. Орлов Ю.К. Заключение эксперта как источник выводного знания в судебном доказывании: Автореф. дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.09 / Всесоюзный юридический заочный институт. - М., 1985. - 55 с.

72. Орлов Ю.К. Производство экспертизы в уголовном процессе. - М.: Юридическая литература, 1982. - 178 с.

73. Основы государства и права: Учеб. Пособие / Под ред. В.В. Комарова; Нац. юрид. акад. Украины, 1997. - 245 с.

74. Палиашвили А.Я. Экспертиза в суде по уголовным делам. - М.: Юридическая литература, 1973. - 142 c.

75. Педенчук А.К. Заключение судебного эксперта: организация и проведение - М.: Юрид. лит. 1979. -106 с.

76. Перепелюк В.Г. Адміністративний процес / Чернівецький національний ун-т ім. Юрія Федьковича / О.Д. Круп чан (наук. Ред..). - Чернівці: Рута, 2001. - 240 с.

77. Петрухин И.Л. Экспертиза как средство доказывания в советском уголовном процессе. - М.: Юр. лит., 1964. - 264 с.

78. Приймаченко Д.В. Суб'єкти провадження у справах про порушення митних правил: проблемні питання процесуального статусу // Митна справа. - 2006. - № 6. - С. 3 - 6.

79. Притузова В.А. Оценка заключения криминалистической экспертизы вышестоящим судом. - М.: МГУ, 1961. - 38 с.

80. Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах: постанова Пленуму Верховного Суду України від 30.05.97 р. № 8 // Бюлетень законодавства і юридичної практики України.- 2002.- № 7: Судові експертизи в Україні.- С. 23-29.

81. Про судову експертизу: Закон України від 25.02.1994 р. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002. - №7: Судові експертизи в Україні. - с.5 - 10.

82. Ревака В.М. Форми використання спеціальних пізнань в досудовому провадженні: Дис. … канд.юрид. наук 12.00.09 / Національна юридична академія ім. Ярослава Мудрого. - Х., 2006. - 197 с.

83. Россинский Б.В. Административная ответственность: Курс лекций. - М.: Норма, 2004. - 448 с.

84. Руденко А.В. Адмністративне судочинство: становлення та здійснення: Дис. … канд.юрид. наук 12.00.07 / Національна юридична академія ім. Ярослава Мудрого. - Х., 2006. - 209 с.

85. Сахнова Т.В. Основы судебно-психологической экспертизы по гражданским делам. - М.: Юристъ, 1997. - 136 с.

86. Сахнова Т.В. Судебная экспертиза. - М.: Городец, 2000. - 368 с.

87. Селиванов Н.А. Основания и формы применения научно-технических средств и специальных знаний при расследовании преступлений // Вопросы по борьбе с преступностью: М., 1968. - № 7. - С. 112.

88. Словарь иностранных слов. - 18-е изд., стер. - М.: Русский языцк, 1989. - 624 с.

89. Словник іншомовних слів / За ред. О.С. Мельничука. - 2-е вид., випр. і доп. - К.: Головна редакція української радянської енциклопедії, 1985. - 966 с.

90. Современный философский словарь / Под ред.В.Е. Кемерова. - Москва - Бишкек. - Екатеринбург: Издательство «Одиссей», 1996. - 608 с.

91. Справочная книга криминалиста. / Под редакцией доктора юридических наук, профессора Н.А. Селиванова. - М.: НОРМА, 2000. - 727 с.

92. Старилов Ю.Н. Курс общего административного права. В 3 т. - Т.1: История. Наука. Предмет. Нормы. Субъекты. - М.: Издательство „НОРМА", 2002. - С. 418.с.728, с420 с.142 с.424.

93. Стахівський С.М. Показання свідка як джерело доказів у кримінальному процесі. Навчальний посібник. - К.: Олан, 2001. - 511 с.

94. Степанова Т.В. Доказування та докази в господарському процесі України: Дис. … канд.юрид. наук 12.00.04 / Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова. - Одеса, 2002. - 188 с.

95. Стеценко С.Г. Адміністративне право України: Навч. посіб. - К: Атіка, 2007. - 624 с.

96. Сурілов О.В. Теорія держави і права: Навчальний посібник. - Одеса:
Астропринт, 1998. - 224 с.

97. Т.О. Коломоєць, Р.В. Сінєльнік Захисник у провадженні у справах про адміністративні правопорушення: Монографія. - К.: Істина, 2008. - 148 с.

98. Теория государства и права: Курс лекций / Под ред. Н.И. Матузова и А.В. Малько. -- М.: Юристъ, 2000. -- 771 с.

99. Теория государства и права: Учеб. для студентов вузов / С. С. Алексеев, П. Т. Васьков, И. Я. Дюрягин и др.; Под ред. С. С. Алексеева. - М.: Юрид. лит., 1985. - 479 с.

100. Теория доказательств в советском уголовном процессе / Под ред. Н.В. Жогина. - М.: Юридическая литература, 1973. - 735 с.

101. Тертышник В.М. Экспресс - исследования вещественных доказательств на первона-чальном этапе расследования // Проблемы предварительного следствия и дознания: Сб. науч. тр.- М.: ВНИИ МВД СССР, 1987. - С.96-107.

102. Тертышник В.М., Слинько С.В. Теория доказательств. - Харьков: Арсис, 1998. - 256 с.

103. Тищенко Н.М. Административно-процессуальный статус гражданина Украины: проблемы теории и пути совершенствования / Нац. юрид. акад. Украины. - Х.: Право, 1998. - 268 с.

104. Тищенко Н.М. Гражданин в административном процессе / Нац. юрид. акад. Украины. - Х.: Право, 1998. - 186 с.

105. Тодощак О.В. Спеціаліст та експерт у провадженні по справах про порушення митних правил // Митна справа. - 2001. - № 2. - С.37-39.

106. Треушников М.К. Судебные доказательства. - М.: Городец, 1997. - 318 с.

107. Трусов А.И. Основы теории судебных доказательств. - М.: Госюриздат, 1960. - 176 с.

108. Халфина Р.О. Общее учение о правоотношении. -- М.: Наука, 1974. -- 351 с.

109. Цивільний кодекс України // Офіційний вісник України - 2003. - № 11. - Ст. 461.

110. Черв'якова О. Актуальі питання забезпечення прав громадян, підданих адміністративному арешту // Право України. - 2006. - № 2. - С. 35 - 37.

111. Шапоров Ю.И. Предмет судебной экспертизы как практической деятельности // Актуальные проблемы теории и практики судебной экспертизы: Сборник научных трудов. - М.: ВНИИСЭ, 1989. - С. 185 - 196.

112. Шляхов А.Р. Судебная экспертиза: организация и проведение. М.: Юрид. лит. 1979. - 318 с.

113. Шляхов А.Р. Судебная экспертиза: организация и проведение. М.: Юрид. лит. 1979. - 318 с.

114. Юдельсон К.С. Судебные доказательства и практика их использования в советском гражданском процессе. - М.: Госюриздат, 1956. - 298 с.

115. Юридический энциклопедический словарь /Ред. кол.: А.Я.Сухарев (гл. ред.) и др. - М.: Совет. энцикл., 1984. - 415 с.

116. Юридична енциклопедія / Під ред. Ю.С. Шемшученка; НАН України; Інститут держави і права ім. В.М. Корецького. - К.: Вид-во “Українська енциклопедія” ім. М.П. Бажана, 1999. - Т. 2. - 741 с.

117. Юридична енциклопедія: в 6 т. / Редкол.: Ю.С. Шемчушенко (голова редкол.) та ін. - Т.1 - К.: Вид-во «Українська енциклопедія» ім. М.П. Бажана, 1998. - 672 с.

118. Якимов Ю.Я. Статус субъекта административной юрисдикции и проблеми его реализации. - М.: Проспект, 1999. - с. 14.,с.327.

119. Яременко В., Сліпушко О. Новий тлумачний словник Української мови у 4-х т. - Т.2. - К.: Вид. Аконіт, 1998. - 910 с.

Додаток А

Можливості судових експертиз по

встановленню властивостей невідомого правопорушника

Властивості особи

Судові експертизи

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

1. Соціально-демо-графічні властивості:

а) стать

+

+

+

+

+

+

б) вік

+

+

+

+

+

+

в) рівень освіти

+

г) місце формування мови

+

2. Морально-психо-логічні властивості:

а) психологічні риси

+

+

б) патологія поведінки

+

3. Функціонально-динамічні властивості:

а) голос

+

б) хода

+

в) почерк

+

г) письмова мова

+

д) усна мова

+

е) професійні навички

+

+

+

4. Анатомо-морфо-логічні властивості:

а) анатомічні елементи зовнішності

+

+

+

+

+

б) будівля шкіри

+

+

+

5. Біологічні властивості

+

Судові експертизи:

1 - Почеркознавча, 2 - Авторознавча, 3 - Трасологічна (сліди рук),

4 - Трасологічна (сліди ніг), 5 - Трасологічна (сліди зубів),

6 - Трасологічна (сліди губ), 7 - Трасологічна (сліди знарядь)

8 - Фоноскопічна, 9 - Портретна, 10 - Технічна експертиза документів, балістична, вибухотехнічна, наркотичних засобів, 11 - Судово-медична,

12 - Психолого-психіатрічна.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10


Copyright © 2012 г.
При использовании материалов - ссылка на сайт обязательна.