скачать рефераты

МЕНЮ


Підручник

p> Показник

Виробництво продукції цехом, т

З затримками початку основного процесу

Із зміною тривалості

Натуральна одини

-624

-278

-275

%

-5,25

-2,34

-3,31

-1.29
Основний винуватець

Відділення сировинних ресурсів
Те ж саме

Те ж саме

Варіанти усунення відхилення
Збільшення запасу сировинних| ресурсів

Те ж саме

Те ж саме

Те ж саме

Таблиця З

|Агре|Показник|Фактич|відхиле|Причина|Варіанти |
|гат | |но |ння |відхиле| |
| | | | |ння | |
|1 |Триваліс|1,02 |+0,23 |Сировин|Жорсткий |
| |ть | | |ні |графік |
| |завантаж| | |ресурси|надходжен|
| |ення | | |низької|ня |
| |сировини| | |якості |ресурсів |
| |до | | | |до |
| |агрегату| | | | |
|2 |Те саме |2,88 |+0.6 |Те саме|Посилена |
| | | | | |підготовк|
| | | | | |а |
| | | | | |сировинни|
| | | | | |х |
| | | | | |ресурсів |

Він має регулювати виробництво в даний момент, стежити за дотриманням ритмічності виробництва, попередженням чи виправленням можливих відхилень від нормального процесу виробництва. Отже, йому треба надавати інформацію значно

174

175

та практика
О.А. Подсолонко

Таблиця 4


| | | |Основн|Варіант|Очікува|Тенден|
| | | |ий |и |ні |ції |
|Пока|Відх|Основн|вину- |усуненн|результ|розвит|
|з- |и- |і | |я |ати |ку |
|ник |ленн|причин|ватець|відхиле|виробни|вироб-|
| |я, |и | |нь |чої | |
| |% |відхи-| | |діяльно|ництва|
| | | | | |сті | |
| | |лення | | | | |
| | |Затрим|Відділ|Поліпше| |Посиле|
| | |ки |ен- |н- | |н- |
| | |в |ня |ня | |ня |
| | |надход|сиро- |органі-| |нерит-|
| | |- | | | | |
|Виро| |женні |винних|зації у| |мічнос|
|б- | |та | | | |ті |
|ницт|-0,2|пере- |ресурс|відділе|-600 |поста-|
|во | | |ів |нні | | |
|про-| |роблен|та |сировин| |чання |
| | |ні |ділянк|них | | |
| | | |а | | | |
|дукц| |сирови|їх |ресурсі| |сирови|
|ії | |н- |під- |в та | |н- |
| | |них |готовк|на | |них |
| | | |и |ділянці| | |
| | |ресурс| |їх | |ресурс|
| | |ів | | | |ів |
| | | | |підгото| | |
| | | | |вки | | |

Таблиця 5


|Пока|№ |Відх|Основ|Основн|Варіан|Очіку|Тенде|
|з- | |и- |на |ий |ти |ва- |н- |
|ник |агр|ленн|причи|винува|усунен|ні |ції в|
| |е- |я, |на |- |ня |ре- | |
| |гат|% |відхи|тець |відхил|зульт|роз- |
| |у | |- | |ень |ати | |
| | | |лення| | |вироб|витку|
| | | | | | |- | |
| | | | | | |ничої|вироб|
| | | | | | |ді- |- |
| | | | | | |яльно|ництв|
| | | | | | |сті |а |
| | | |Трива|Відділ|Поліп-| |Нерит|
| | | |- |ен- | | |- |
|Виро| | |лість|ня |шення | |мічні|
|б- | | | |сиро- | | |сть |
|ницт|2 |-1,5|основ|винних|органі|-450 |надхо|
|во | | |- | |за- | |д- |
|про-| | |ного |ресурс|ції | |ження|
| | | | |ів |над- | | |
|дукц| | |проце| |ходжен| |сиро-|
|ії | | |су | |ня | | |
| | | | | |сирови| |винни|
| | | | | |н- | |х |
| | | | | |них | |ресур|
| | | | | | | |сів |
| | | | | |ресурс| | |
| | | | | |ів | | |
| |7 |-0,5|Те |Те |Те |-150 |Те |
| | | |саме |саме |саме | |саме |

Менеджмент: теорія

Якщо є аварійна інформація (у тому випадку, коли одне чи декілька відхилень показників значно перевищують допустимі), то відповідна інформація надається будь-якій управлінській ланці в момент її реєстрування, тобто в будь-який час доби.

Дані за представленими формами видання інформації (таблиці 1-3) управлінському персоналу надають щодоби з певною періодичністю. Крім того, в кінці кожного тижня передбачається надання начальникові цеху та його заступнику зведеної інформації з наростаючим підсумком за тиждень відповідно за таблицями 1 та 2.

В кінці кожного місяця, а також у кінці року планується надання вищій управлінській ланці накопичувальної інформації про стан виробництва за місяць (рік).

До підсумкових даних включають дані про виявлені тенденції в розвитку виробництва, а також про очікувані результати виробничої діяльності в умовах допущених відхилень. Пропонуються наступні форми надання накопичувальної інформації за місяць та рік начальникові цеху (таблиця 4) та його заступникові (таблиця 5).

Всі таблиці для управлінського персоналу цеху розроблено, виходячи з аналізу інформації, яка є необхідною конкретно для кожної управлінської ланки. Незважаючи на їхню подібність зовні (особливо для начальника цеху та його заступника), вони містять відхилення показників та причини з різною мірою деталізації. Отже, варіанти усунення чи закріплення цих відхилень
("поради-рішення") так само можуть різнитися залежно від того, які права, обов'язки та яку відповідальність має кожний окремий працівник з управлінського персоналу.

Для одержання вихідних таблиць, перш за все, треба ввести інформацію, обробити відповідними програмами, знайти інформацію, що відповідає запитам, та видати на екран, друк чи світлове табло. Урахування викладених особливостей у процесі створення АСУ дозволить прискорити процес їх розроблення та впровадження та сприятиме підвищенню їхньої ефективності.

Коли диспетчеру чи заступникові начальника цеху буде потрібна інформація про хід виробництва у певний момент часу, вони, так само, як і начальник цеху, можуть надіслати запит до системи та отримати потрібні дані, але лише ті, за якими є відхилення більше передбачених величин.
176

177

— створення системи державних стандартів на номенклатуру

показників якості продукції.
Показники якості продукції в залежності від характеру вирішуваних задач по оцінці рівня якості продукції класифікуються таким чином [19].
1. В залежності від властивостей, що характеризуються, —

на показники призначення; надійності (безвідказності, довговіч

ності, ремонтоздатності, збереження); ергономічні; естетичні;

показники технологічності; транспортабельності; стандартизації

і уніфікації; патентно-правові; безпеки і економічні.
2. В залежності від способу вираження — на показники, що ви

ражені в натуральних одиницях (кг, м, бали, безрозмірні), і по

казники, що виражені в вартісних одиницях.
3. В залежності від кількості властивостей, що характери

зуються, — на одиничні і комплексні (групові, узагальнені та

інтегральні).
4. В залежності від використання для оцінки на базові і від

носні.
5. В залежності від стадії визначення значень показників —

на прогнозовані, проектні, виробничі і експлуатаційні.
Номенклатура показників якості продукції встановлює перелік кількісних характеристик її властивостей, що визначають якість, її вибирають з урахуванням:
1. призначення і умов використання продукції;
2. складу і структури характеризованих властивостей;
3. вимог споживачів до якості (результатів вивчення попиту); досягнутого рівня якості продукції і завдань управління які

стю;
5. основних вимог до показників якості.

4.2. Рівень якості продукції і методи його визначення

Рівень якості продукції — це відносна характеристика її якості, яка грунтується на порівнянні значень показників якості продукції, що оцінюється, з базовими значеннями [19].
Оцінка рівня якості продукції — це сукупність операцій, які включають вибір номенклатури показників якості продукції, що оцінюється, визначення значень цих показників і співставлення їх з базовими.
Оцінка якості продукції проводиться методами прикладної кваліметрії [20].
Кваліметрія — це наука про вимірювання і оцінку якості продукції.
Розрізняють теоретичну і прикладну

- 112 - кваліметрію. Теоретична абстрагується від конкретних об'єктів (предметів або процесів) і вивчає тільки загальні закономірності та математичні моделі, що пов'язані з оцінкою якості, тобто об'єктом теоретичної кваліметрії є філософські та методичні проблеми кількісної оцінки якості.
Завданням практичної кваліметрії є розробка конкретних методик і математичних моделей для оцінки якості конкретних об'єктів різного виду і призначення.

Якість продукції кількісно визначається:
1. технічним рівнем продукції;
2. рівнем якості виготовлення продукції;
3. рівнем якості продукції в експлуатації або споживанні.

Під технічним рівнем продукції розуміють відносну характеристику якості продукції, основану на співставленні значень показників, які характеризують технічну довершеність продукції, що оцінюється, у відповідності з базовими значеннями.

Для знаходження значень показників якості продукції використовуються дві групи методів: за способами одержання інформації і за джерелами одержання інформації.

В залежності від способу одержання інформації методи поділяються на: вимірювальний, реєстраційний, органолептичний і розрахунковий.
Вимірювальний метод грунтується на використанні інформації, яку одержують з використанням технічних вимірювальних засобів. Він найбільш поширений.
Реєстраційний метод грунтується на використанні інформації, яку одержують шляхом підрахунку кількості подій, предметів або затрат на створення, експлуатацію продукції, кількість частин складного виробу (стандартних, уніфікованих, захищених авторськими свідоцтвами тощо). Цим методом визначають показники уніфікації, патентно-правові тощо.
Органолептичний метод грунтується на використанні інформації, яку одержують за допомогою органів чуття: зору, слуху, нюху, дотику, смаку. При цьому значення показників знаходять методом аналізу одержаних відчуттів на основі колишнього досвіду і виражають в балах. Точність і достовірність цих значень залежить від здібностей, кваліфікації і навичок осіб, що їх визначають. Цей метод не виключає можливості використання деяких технічних, але не вимірювальних і не реєструючих засобів. За його допомогою визначають деякі показники якості харчових продуктів, виробів легкої промисловості, особливо естетичні показники.

- 113 -

Розрахунковий метод грунтується на використанні інформації, яку одержують за допомогою теоретичних або емпіричних залежностей. Цим методом користуються в основному при проектуванні продукції, коли остання ще не може бути об'єктом експериментальних досліджень або випробувань. Ним можна користуватися для визначення показників продуктивності, довговічності, ремонтоздатності виробу тощо.
В залежності від джерела інформації методи знаходження зна- чень показників якості продукції поділяються на: традиційні, експертні, соціологічні.
При традиційному методі знаходження значень показників якості здійснюються спеціалістами лабораторій, конструкторських відділів, обчислювальних центрів тощо, при проведенні випробувань виробів.
При експертному методі знаходження значень показників якості здійснюють групи спеціалістів-експертів, які, як правило, користуються експертним методом одержання інформації про якість продукції. Цим методом користуються в тих випадках, коли значення показників якості не можуть бути отримані іншими більш об'єктивними методами.
При соціологічному методі знаходження значень показників якості здійснюється шляхом вивчення попиту фактичних або потенційних споживачів продукції за допомогою усних опитувань або спеціальних анкет.
При необхідності значення показників якості знаходять з використанням кількох розглянутих вище методів.
Визначення числових значень показників якості, а також значень базових і відносних показників є одною з найважливіших операцій оцінки рівня якості продукції і, як правило, вимагає використання статистичних методів.
Необхідність їх використання пояснюється тим, що, як правило, значення показників якості є випадковими величинами, в процесі виготовлення і споживання продукції на неї діє значна кількість випадкових факторів. З використанням статистичних методів для оцінки показників якості продукції можна вирішувати такі задачі:
1. визначати закони їх розподілу;
1. визначати надійну межу і інтервали для параметрів розпо

ділу показника якості, що оцінюється;
2. порівнювати середні значення досліджуваного показника

якості для двох або кількох сукупностей одиниць продукції з

метою встановлення їх випадкової чи закономірної відмінності;

- 114 -


1. порівнювати дисперсії досліджуваного показника якості

для двох або кількох сукупностей одиниць продукції з тією ж

метою;
2. визначати коефіцієнт кореляції (ймовірного зв'язку) між

двома показниками якості;

4. визначати параметри залежності досліджуваного показника

якості від інших числових характеристик факторів, що

впливають на досліджуваний показник якості;
5. визначати вплив досліджуваних факторів на зміну показ

ника якості, що оцінюється.

Дуже важливим завданням є оптимізація значень показників якості продукції. Оптимальними називаються такі значення показників якості продукції, при яких досягають або найбільшого ефекту від експлуатації чи споживання продукції при заданих затратах на її створення і експлуатацію чи споживання, або заданого ефекту при найменших затратах, або найбільшого відношення ефекту до затрат.

У випадку, коли при заданих затратах на одиницю продукції встановлюється найкраще значення узагальненого показника якості, що характеризує найбільший ефект від експлуатації чи споживання продукції, він розглядається як критерій оптимізації, а задані затрати є обмеженнями при оптимізації.
У випадку, коли оптимізуються затрати на одиницю продукції при заданому значенні узагальненого показника якості, критерієм оптимізації є затрати на одиницю продукції, а задане значення узагальненого показника якості — обмеженням при оптимізації.
Критерій оптимізації інколи називають цільовою функцією.
Знаходження оптимальних значень показників якості має сенс тільки в тому випадку, коли встановлено критерій оптимізації і вказані обмеження. Поза цих умов поняття оптимальних значень показників втрачає сенс. Це означає, що поліпшення значень показників якості продукції повинно здійснюватись таким чином, щоб їх сумісний ефект приймав би найліпше значення при заданих затратах. Тому теза "максимальний рівень якості продукції при мінімальних затратах" є безглуздою.
Науково-технічний прогрес вносить свої корективи в оптимальні значення показників якості продукції. Для знаходження оптимальних значень показників якості необхідно:
— встановити узагальнений показник якості, за допомогою якого оцінюється ефект від експлуатації або споживання продукції;

- 115 -

Інтегральний показник використовують тоді, коли відомо сумарний корисний ефект від експлуатації або споживання продукції і сумарні затрати на створення і експлуатацію або споживання продукції.
Середньозважені показники при комплексному методі оцінки рівня якості продукції використовують в тих випадках, коли є труднощі з визначенням головного показника і встановленням його функціональної залежності від вихідних показників якості продукції.
Способи обчислення інтегральних і середньозважених показників якості подані в [7].
На стадії розробки оцінюють також технічний рівень продукції, при цьому визначають відповідність встановленим нормам:
6. значень найважливіших вимірюваних (розрахункових) оди

ничних показників якості продукції;
7. значень групового показника якості продукції, одержаного

шляхом встановлення функціональної залежності;
8. значень органолептичної оцінки;
9. значень узагальненого показника якості продукції в долях

одиниці або за бальною шкалою.
Для оцінки технічного рівня продукції розробляються галузеві методики, в яких для кожного виду продукції встановлюються норми показників. Базою для розробки норми є характеристики базових зразків і аналогів, міжнародних стандартів, матеріали науково-дослідних робіт, вимоги і відгуки споживачів тощо.
Оцінка рівня якості виготовленої продукції — це встановлення міри відповідності вимогам нормативно-технічної документації фактичних значень показників якості продукції до початку її експлуатації або споживання. Для визначення рівня якості виготовлення продукції використовується коефіцієнт дефектності.
Коефіцієнт дефектності — це характеристика середніх витрат, пов'язаних з наявністю дефектів, які виражені в цінових чи умовних одиницях — балах, що приходяться на одиницю продукції.
І
Коефіцієнт дефектності визначається за формулою: m
А = zidi •

П і = І

де m — число всіх видів дефектів, що зустрічаються в даній продукції або вибірці;

- 118 - dj — кількість дефектів і-го виду;

Zj — коефіцієнт вагомості і-го дефекту, який може виражатися в грн. при ціновій оцінці або в балах при бальній оцінці; П — обсяг вибірки для визначення коефіцієнту дефектності (число проконтрольованих одиниць продукції).

При прийманні готової продуцкії оцінку рівня якості її характеризують приймальним рівнем дефектності на основі певного середнього значення коефіцієнта дефектності.

Оцінка рівня якості продукції в експлуатації або споживанні. Під рівнем якості продукції в експлуатації або споживанні розуміють міру відповідності вимогам нормативно-технічної документації фактичних значень показників якості продукції в процесі експлуатації або споживання. При цьому під стадією експлуатації або споживання розуміють всю післявиробничу стадію існування продукції, що включає зберігання, технічне обслуговування, ремонт, транспортування, а також використання за призначенням.

Оцінка рівня якості продукції на цій стадії проводиться в основному за тими ж показниками, що й на стадіях розроблення і виготовлення. Вона здійснюється шляхом порівняння фактичних значень показників якості з тими, які були досягнуті на стадіях розроблення і виготовлення продукції Це дозволяє:

— давати обгрунтований висновок про якість розробки і

виготовлення продукції;
1. одержати інформацію про стабільність значень показників

якості продукції на післявиробничій стадії її існування;
2. робити висновок про якість використання, зберігання, ре

монту, транспортування та інших форм експлуатації або спожи

вання продукції.

4.4. Кількісна оцінка показників якості продукції 4.4.1. Фізична величина та її вимірювання

В усіх випадках проведення вимірювань, незалежно від вимірюваної величини, методів і засобів вимірювань, є спільне, що складає основу вимірювань, — це порівняння експериментальним шляхом даної величини з іншою, подібною їй, що прийнята за одиницю, в результаті чого знаходять її значення. Зараз встановлено таке визначення вимірювання: вимірювання є знаходження фізичної величини експериментальним шляхом за допомогою спеціальних технічних засобів [21].

- 119 -

Галуззю науки, що вивчає вимірювання, є метрологія. В її сучасному розумінні — це наука про вимірювання, методи і засоби забезпечення їх єдності та способи досягнення необхідної точності [21].
Єдність вимірювань — такий стан вимірювань, при якому їх результати, виражені в узаконених одиницях і похибках вимірювань, відомі з заданою вірогідністю. Єдність вимірювань необхідна для того, щоб можна було співставляти результати вимірювань, виконаних в різних місцях, в різний час, з використанням різних методів і засобів вимірювань.
Точність вимірювань характеризується близкістю їх результатів до дійсного значення вимірюваної величини.
Таким чином, найважливішим завданням метрології є забезпечення єдності та необхідної точності вимірювань. В більшості країн світу, в тому числі і у нас, заходи по забезпеченню єдності та необхідної точності вимірювань, тобто узаконенню певних одиниць вимірювань, проведення регулярної повірки мір та вимірювальних приладів, що знаходяться в експлуатації, випробування нових засобів вимірювання встановлені законодавче. Тому один із розділів метрології називається законодавчою метрологією і включає комплекси взаємозв'язаних і взаємообумов-лених загальних правил, вимог та норм, а також інші питання, які потребують регламентації та контролю з боку держави і направлені на забезпечення єдності вимірювань та однаковості засобів вимірювань.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10


Copyright © 2012 г.
При использовании материалов - ссылка на сайт обязательна.