Підприємництво

не впливають на розмір їх частки у статутному фонді, вказаної в установчих

документах товариства, якщо інше не передбачено установчими документами.

При розробці проектів установчих документів підприємств необхідно

керуватись також типовими нормативними актами. Щодо підприємств окремих

видів законодавець засто совує типові форми установчих документів. Діють,

зокрема, статути: Типовий статут державного підприємства Типовий статут

відкритого акціонерного товариства Статут закритого акціонерного

товариства, Статут товариства з обмеженою відповідальністю Статут орендного

підприємства. Крім того, фондом державного майна України затверджено

установчі договори: про створення товариства з обмеженою відповідальністю,

про створення закритого акціонерного товариства7 та зразковий договір

оренди.

Установчі документи повинні містити обов'язкові дані про підприємство, без

яких вони вважаються такими, що не відповідають вимогам законодавства. Це

такі дані:

— найменування (завод, фабрика, майстерня тощо) і вид підприємства;

— зазначення власника (склад засновників, учасників) та місцезнаходження

підприємства;

— предмет і цілі діяльності підприємства;

— юридичний статус підприємства. Це статті про юридичну особу підприємства,

про його майно, про самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші

рахунки в банках, про фірмову марку та товарний знак, про печатку з

найменуванням підприємства. Якщо підприємство має право випускати цінні

папери, то таке право теж відноситься до юридичного статусу підприємства;

— про склад майна підприємства: перелік фондів (основні, оборотні, інше

майно, статутний фонд, резервний фонд, страховий фонд, інші фонди); порядок

утворення майна;

порядок розподілу прибутків та покриття витрат; порядок випуску акцій (щодо

акціонерного товариства). Якщо підприємство не є власником майна,

включається стаття про те, що майно закріплене за ним на праві повного

господарського відання;

— про перелік органів управління підприємства, порядок їх формування,

компетенцію;

— про контрольні органи — спостережну раду, ревізійну комісію;

— про порядок припинення діяльності підприємства:

підстави, орган, що приймає рішення про припинення; порядок створення і

роботи ліквідаційної комісії; умови розрахунків з бюджетом і кредиторами;

розподіл майна, що залишилося.

В установчих документах господарських товариств окремими статтями

визначається порядок внесення змін до статуту (вищим органом, за рішенням

3/4 голосів акціонерів, які беруть участь у зборах).

Законодавство визначає органи державної реєстрації підприємств. За

загальним правилом, це державні органи за місцезнаходженням підприємств, а

саме: а) виконкоми міських, районних у містах Рад народних депутатів; б)

районні, районні міст Києва і Севастополя державні адміністрації.

Законодавством визначені також органи, які здійснюють державну реєстрацію

окремих видів суб'єктів господарського права. Так, господарські товариства,

що займаються банківською діяльністю, реєструє Національний банк України в

порядку, визначеному Законом «Про банки і банківську діяльність». Фондова

біржа підлягає державній реєстрації Кабінетом міністрів України

Для державної реєстрації реєструючому органу необхідно подати документи,

перелік яких визначено статтею б Закону «Про підприємства в Україні» та

статтею 8 Закону «Про підприємництво».

За наявності всіх документів реєстрація підприємства здійснюється у строк

не більше 5 робочих днів. Протягом цього часу реєструючий орган

зобов'язаний надати заявнику свідоцтво про державну реєстрацію

підприємства. Свідоцтво є юридичною підставою для відкриття підприємству

рахунків у банку за місцем його реєстрації або у будь-яких інших банках за

згодою сторін. Банк зобов'язаний відкрити рахунок і в триденний строк

повідомити про це податкову інспекцію.

Орган, який здійснює реєстрацію, зобов'язаний в 10-денний термін подати

відомості до відповідної податкової інспекції та органу державної

статистики. Ці органи встановлюють коди підприємств відповідно до

загального класифікатора галузей народного господарства Міністерства

статистики України.

У разі зміни форми власності, організаційної форми або назви підприємства,

воно підлягає перереєстрації, яка здійснюється у порядку, встановленому для

його реєстрації.

Відмова у державній реєстрації підприємства вважається законною лише з

двох підстав: внаслідок порушення встановленого законом порядку створення

підприємства; у випадку невідповідності установчих документів вимогам

законодавства.

Не допускається відмова в державній реєстрації підприємств з мотивів його

недоцільності.

Скасування державної реєстрації підприємства може бути добровільним (за

заявою підприємства) або примусовим (на підставі рішення суду, арбітражного

суду у випадках: а) визначення недійсними або такими, що суперечать чинному

законодавству, установчих документів; б) здійснення діяльності, що

суперечить установчим документам та чинному законодавству України; в) у

разі несвоєчасного повідомлення підприємством про зміну свого

місцезнаходження.

Скасування державної реєстрації підприємства припиняє підприємницьку

діяльність і є юридичною підставою для його ліквідації як господарюючого

правового суб'єкта. Статусу юридичної особи підприємство позбавляється

після здійснення всіх заходів щодо ліквідації його як суб'єкта

підприємницької діяльності.

Державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності проводиться у

виконавчому комітеті міської, районної в місті ради або в районній,

районній міст Києва і Севастополя державній адміністрації (далі - органи

державної реєстрації) за місцезнаходженням або місцем проживання даного

суб'єкта, якщо інше не передбачено законом.

Для державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної

особи подаються такі документи:

рішення власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу

про створення юридичної особи (крім приватного підприємства). Якщо

власників або уповноважених ними органів два і більше, таким рішенням є

установчий договір, а також протокол установчих зборів (конференції) у

випадках, передбачених законом;

статут, якщо це необхідно для створюваної організаційної форми

підприємництва;

реєстраційна картка встановленого зразка, яка є водночас заявою про

державну реєстрацію;

документ, що засвідчує сплату власником (власниками) внеску до статутного

фонду суб'єкта підприємницької діяльності в розмірі, передбаченому законом;

документ, що засвідчує внесення плати за державну реєстрацію.

Громадяни, які мають намір здійснювати підприємницьку діяльність без

створення юридичної особи, подають реєстраційну картку встановленого

зразка, яка є водночас заявою про державну реєстрацію, копію довідки про

присвоєння ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та

інших обов'язкових платежів і документ, що засвідчує внесення плати за

державну реєстрацію.

Місцезнаходженням суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) на

дату державної реєстрації може бути місцезнаходження (місце проживання

одного із засновників) або місцезнаходження за іншою адресою, що

підтверджується договором оренди або іншим відповідним договором.

Органам державної реєстрації забороняється вимагати від суб'єктів

підприємницької діяльності додаткові документи, не передбачені цим Законом.

Державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності проводиться за

наявності всіх необхідних документів за заявочним принципом протягом не

більше п'яти робочих днів. Органи державної реєстрації зобов'язані протягом

цього терміну внести дані з реєстраційної картки до Реєстру суб'єктів

підприємницької діяльності та видати свідоцтво про державну реєстрацію

встановленого зразка з проставленим ідентифікаційним кодом (для юридичних

осіб), який надається органам державної реєстрації органами державної

статистики, або ідентифікаційним номером фізичної особи платника податків

та інших обов'язкових платежів.

За порушення термінів реєстрації та вимогу подання для реєстрації

документів, не передбачених законом, посадові особи несуть адміністративну

відповідальність згідно із законодавством.

У п'ятиденний термін з дати реєстрації органи державної реєстрації

надсилають примірник реєстраційної картки з відміткою про державну

реєстрацію відповідному державному податковому органу і органу державної

статистики та подають відомості про державну реєстрацію суб'єкта

підприємницької діяльності до органів Фонду соціального страхування і

Пенсійного фонду України.

Свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності та

копію документа, що підтверджує взяття його на облік у державному

податковому органі, є підставою для відкриття рахунків у будь-яких банках

України та інших держав за вибором суб'єкта підприємницької діяльності і за

згодою цих банків у порядку, що встановлюється Національним банком України.

Повідомлення про відкриття або закриття рахунків у банках суб'єкт

підприємницької діяльності зобов'язаний надіслати державному податковому

органу, в якому він обліковується як платник податків і зборів

(обов'язкових платежів). Таке повідомлення протягом трьох робочих днів з

дня відкриття або закриття рахунку (включаючи день відкриття або закриття)

подається особисто або надсилається на адресу відповідного державного

податкового органу з повідомленням про вручення. Форма і зміст повідомлення

про відкриття або закриття рахунків у банках встановлюється центральним

податковим органом України.

У разі зміни назви, організаційно-правової форми суб'єкта підприємницької

діяльності, а також форми власності суб'єкти підприємницької діяльності у

місячний термін з моменту настання зазначених змін зобов'язані подати

документи для перереєстрації.

Перереєстрація суб'єкта підприємницької діяльності проводиться в порядку,

встановленому для його реєстрації.

У разі перереєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, що визначається

правонаступником підприємства, приватизованого як цілісний майновий

комплекс, подається документ, який засвідчує право власності на зазначений

об'єкт.

Суб'єкт підприємницької діяльності має право відкривати свої філії

(відділення), представництва без створення юридичної особи. Відкриття

вказаних підрозділів не потребує їх державної реєстрації. Суб'єкт

підприємницької діяльності повідомляє про відкриття філії (відділення),

представництва орган державної реєстрації шляхом внесення додаткової

інформації в свою реєстраційну картку.

Відповідальність за відповідність чинному законодавству установчих

документів, що подаються для проведення реєстрації, несе власник (власники)

або уповноважені ним органи, які подають документи для реєстрації суб'єкта

підприємництва.

У разі зміни свого місцезнаходження суб'єкт підприємницької діяльності в

семиденний термін повинен повідомити про це орган державної реєстрації.

Невиконання цієї вимоги дає право органам державної реєстрації звернутися

до суду (арбітражного суду) з позовом про скасування державної реєстрації.

Скасування державної реєстрації здійснюється за заявою власника

(власників) або уповноважених ним (ними) органів чи за особистою заявою

підприємця-громадянина, а також на підставі рішення суду (арбітражного

суду) в разі:

визнання недійсними або такими, що суперечать законодавству, установчих

документів;

здійснення діяльності, що суперечить установчим документам та

законодавству України;

несвоєчасного повідомлення суб'єктом підприємницької діяльності про зміну

його назви, організаційної форми, форми власності та місцезнаходження;

визнання суб'єкта підприємницької діяльності банкрутом (у випадках,

передбачених законодавством);

неподання протягом року до органів державної податкової служби податкових

декларацій, документів бухгалтерської звітності згідно з законодавством.

Скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності

здійснюється органом державної реєстрації за наявності ліквідаційного

балансу, складеного і затвердженого згідно з законодавством, та інших

документів, що підтверджують проведення заходів щодо ліквідації суб'єкта

підприємницької діяльності як юридичної особи, перелік яких визначається

Кабінетом Міністрів України, шляхом виключення його з Реєстру суб'єктів

підприємницької діяльності.

Орган державної реєстрації в десятиденний термін повідомляє відповідні

державні податкові органи та органи державної статистики про скасування

державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Скасування державної реєстрації позбавляє суб'єкта підприємницької

діяльності статусу юридичної особи і є підставою для виключення його з

Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України.

Відмову в державній реєстрації може бути оскаржено в судовому порядку.

За державну реєстрацію справляється плата, розмір якої встановлюється

Кабінетом Міністрів України.

Одержані кошти використовуються у порядку, що визначається Кабінетом

Міністрів України.

Законами України можуть бути встановлені спеціальні правила державної

реєстрації певних видів суб'єктів підприємницької діяльності.

Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності

затверджується Кабінетом Міністрів України.

Державна реєстрація підприємства здійснюється у виконавчому комітеті

районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів за

місцезнаходженням підприємства.

Дані про державну реєстрацію підприємства в десятиденний строк виконкомом

повідомляються Міністерству фінансів України і Держкомстату України.

Підприємство включається до державного реєстру України від дня його

реєстрації.

Для державної реєстрації підприємства виконавчому комітету відповідної

Ради народних депутатів подаються заява, рішення засновника про створення,

статут та інші документи за переліком, що визначається Радою міністрів

Української РСР.

У разі відсутності у малого підприємства на момент реєстрації власного

приміщення вона здійснюється за юридичною адресою одного з його

засновників.

Державна реєстрація підприємств здійснюється не пізніше 30 днів від дня

подачі заяви з доданням необхідних документів виконавчому комітету

відповідної Ради народних депутатів.

При зміні основних положень статуту або типу підприємства здійснюється

його перереєстрація. Перереєстрація підприємства здійснюється в порядку,

встановленому для його реєстрації.

Відмова в державній реєстрації підприємства може виникнути через

порушення встановленого цим Законом порядку створення підприємства, а також

у разі невідповідності установчих актів (документів) вимогам законодавства.

Відмова у державній реєстрації підприємства з мотивів недоцільності його

створення не допускається.

Якщо державну реєстрацію підприємства у встановлений строк не проведено

або в ній відмовлено з мотивів, які засновник підприємства вважає

необгрунтованими, він може звернутися до суду. Засновник має право стягнути

через суд збитки, завдані йому внаслідок незаконної відмови у реєстрації.

За державну реєстрацію підприємства з нього справляється плата, розмір

якої визначається в порядку, встановленому Законом України "Про

підприємництво".

Одержані кошти зараховуються на рахунок відповідної Ради народних

депутатів за місцем реєстрації підприємства.

Вільні грошові кошти підприємств повинні обов'язково зберігатися в банку,

причому підприємство самостійно обирає установу банку, в якому зберігає

гроші. Готівку, необхідну для забезпечення господарської діяльності,

підприємства зберігають у своїх касах. Частина грошових коштів видається

під звіт співробітникам підприємства для витрат, що виникають у зв'язку з

виконанням доручень адміністрації підприємства. Розрахунки між

підприємствами і організаціями здійснюються як правило без участі готівки,

шляхом перерахування коштів з рахунку в банку свого підприємства на

відповідні рахунки інших підприємств. Це виключає використання в

розрахунках готівки і пов'язаних з ними витрат на охорону, -

транспортування, але не виключає самої готівки з розрахункових операцій.

Розрахунки і платежі здійснюються як правило за допомогою грошових коштів.

По суті розрахунки готівкою нічим не відрізняються від безготівкових

перерахувань.

Кошти у валюті іноземних держав облічуються окремо по кожній валюті, але в

перерахуванні на національну валюту України. Необхідність такого

перерахування пов'язана з тим, що грошовий вимірювач у бухгалтерському

обліку виступає як узагальнюючий методичний прийом. Бухгалтерський баланс

всіх підприємств України складається тільки в одній валюті, тобто у

гривнях.

Іноземна валюта перераховується в національну валюту за поточним курсом

Національного банку України. При змінах валютних курсів до гривні виникає

курсова різниця як результат переоцінки в балансі грошових коштів в

іноземній валюті. Курсова різниця має бути відображена в обліку відповідно

до існуючого Положення.

Відповідно до Інструкції № 3 "Про відкриття банками рахунків у

національній та іноземній валюті", затвердженої постановою правління

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15