Ризики аграрного товаровиробника та управління ними
В кожному конкретному випадку можуть застосовуватися підвищувальні коефіцієнти від 1,0 до 5,0.
При виявленні помилки складається довідка, яку підписують представники страховика і сільськогосподарського підприємства (страхувальника).
При значній кількості виправлень розрахунок провадиться ще раз. На додатково нараховані платежі строки сплати визначаються стосовно до строків, що встановлені для сплати попередньо обчислених платежів, з тим щоб у розпорядженні страхувальника було не менше 30 днів для сплати додатково нарахованих платежів. Днем сплати платежів вважається день надходження суми платежу на рахунок страховика. Страхові платежі сплачуються із поточних рахунків відповідно до чинного законодавства.
Надлишки сплачених страхувальником у поточному році страхових платежів підлягають поверненню господарству зразу ж або зараховуються страхувальнику як платежі на наступний рік (за узгодженням сторін).
Про проведений залік страхувальник повинен бути повідомлений письмово у триденний термін.
У випадку реорганізації страхувальника провадиться перерахунок страхових платежів відповідно до вартості, вказаної в акті передавання майна новоствореним господарствам.
Документальне оформлення загибелі або пошкодження сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень. Акти про загибель або пошкодження посівів сільськогоспо-дарських культур і багаторічних насаджень складаються інспектором страховика за участю керівника сільськогосподарського підприємства, а також представників виконавчого комітету місцевої ради та інших спеціалістів, участь яких обов'язкова.
Акти (два примірники) підписують особи, що беруть участь в їх складанні, і завіряються печаткою страховика. Особи, що підписали акт, несуть особисту відповідальність за правильність його складання. Один примірник акта передається страховику, другий - залишається у страхувальника.
Акт складається на всі страхові випадки загибелі або пошкодження сільськогосподарських культур, про які страхувальник повідомив у письмовій формі. При отриманні повідомлення про страховий випадок страховик надсилає страхувальнику довідку про отримання повідомлення .
Акт складається у такі терміни: протягом 15 днів після оприбуткуванням господарством усього одержаного врожаю поточного року, а на культури, продукція яких повністю продається державі, - після закінчення продажу всієї продукції даної культури. У випадку повної загибелі культури на всій площі посіву (посадки) у господарстві акт складається у 15-денний термін від дня настання звичайних строків її збирання.
Порядок визначення розміру збитку та страхового відшкодування за договорами страхування сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень.
Збиток страхувальників у зв'язку з втратами врожаю внаслідок загибелі або пошкодження сільськогосподарських культур визначається страховиком на основі акта про загибель або пошкодження посівів (посадок) сільськогосподарських культур.
Таблиця 3.1.3
Тарифні ставки добровільного страхування врожаю сільськогосподарських культур
і багаторічних насаджень, %
Області
Озимі зернові
"Ярі зерно-ві, зерно-бобові, соняш-ник
Кор-мо-ві
Овочі відкр. Ірунту, баштан.
Цукрові буряки
Карто-пля
Сади, ягід-ники, вино град-ники
Тютюн,
махор-ка
Льон
коноп-лі
Корі-андр, м'ята
Розсад-ники, інші с.г. куль-тур
Куль-тури захище-ного грунту
Вінницька
11.5
15.0
12.0
25.0
15.0
15.0
25.0
-
-
19.0
15.0
10.0
Волинська
10.0
10.0
9.5
23.0
12.5
15.0
25.0
-
22.0
-
6.5
13.0
Дніпропетровська
10.0
11.0
13.0
20.0
8.5
13.0
25.0
-
21.0
-
7.5
7.0
Донецька
10.0
11.0
13.0
20.0
8.5
15.0
25.0
-
-
-
8.0
7.0
Житомирська
10.0
14.0
І6.0
25.0
15.0
16.0
20.5
--
25.0
.
13.0
7.0
Закарпатська
10.5
15.0
18.0
20.0
.
15.0
25.0
16.0
.
.
6.5
10.0
Запорізька
9.S
14.0
13.0
25.0
17.0
22.0
-
10.5
19.0
6.5
7.0
Ів.-Франківська
9.0
15.0
15.0
25.0
7.0
16.0
25.0
-
12.0
.
9.0
Київська
10.0
9.5
15.0
25.0
9.0
17.0
20.5
-
11.5
25.0
10.0
7.0
Кіровоградська
10.5
12.5
15.0
25.0
9.0
15.5
25.0
-
-
25.0
10.0
7.0
АР Крим
9.5
10.0
10.0
15.0
14.5
16.0
22.0
10,0
25.0
10.5
10.0
7.0
Луганська
14.0
9.0
11.5
20.0
-
20.0
25.0
-
-
-
7.5
7.0
Львівська
9.0
9.5
13.0
20.0
9.0
16.5
20.0
-
25.0
-
11.5
7.0
Миколаївська
11.5
10.5
14.0
25.0
9.0
16.0
20.0
-
-
10.0
7.0
7.0
Одеська
11.5
13.5
20.0
20.0
15.0
20.0
20.0
-
-
25.0
10.5
10.0
Полтавська
11.5
9.5
13.0
25.0
9.5
20.0
25.0
-
-
25.0
6.5
8.5
Рівненська
10.5
13.0
13.0
21.0
10.0
20.0
20.0
-
22.5
10.0
10.5
7.0
Сумська
10.5
12.0
11.0
20.0
10.0
17.5
21.5
-
16.0
10.0
6.5
7.0
Тернопільська
10.0
15.0
11.0
25.0
10.5
18.5
25.0
16.0
-
-
7.5
7.0
Харківська
11.5
10.0
12.5
25.0
9.0 .
16.0
25.0
-
-
-
15.5
8.0
Херсонська
11.5
14.5
10.5
20.0
-
14.0
20.0
--
-
19.0
6.5
7.0
Хмельницька
9.0
12.0
10.0
25.0
9.5
20.0
25.0
16.0
-
25.0
15.0
7.0
Черкаська
11.5
11.5
10.0
20.0
9.0
17.0
25.0
- ,
10.5
10.0
15.0
7.0
Чернівецька
10.5
15.0
14.0
20.0
15.0
20.0
25.0
-
-
-
10.0
7.0
Чернігівська
10.5
12.0
13.0
20.0
9.5
17.0
25.0
-
10.5
10.0
155
7.0
СЕРЕДНЯ
10.0
12.0
13.0
22.0
9.2
16.9
23.2
13.6
17,6
16.5
9.8
7.8
Збитком страхувальника вважається вартість кількісних втрат врожаю основної продукції культури (групи культур) на всій площі посіву (посадки) у господарстві. Обчислюється збиток як різниця між середньою за останні п'ять років вартістю врожаю з 1 га і вартістю врожаю даного року (за договірними цінами), помноженою на площу посіву.
Страхове відшкодування обчислюється від величини розрахованого збитку у розмірі відсотка відповідальності, який встановлюється при укладанні договору
При страхуванні затрат на посів (посадку) та вирощування сільськогосподарських культур розмір збитку визначається виходячи із затрат, фактично понесених страхувальником на момент настання страхової події у середньому на 1 га, який розраховується діленням загальної суми витрат на площу посіву сільськогосподарської культури, визначеної за договором страхування і площі культури, що фактично загинула (знищена). Договір страхування, за яким виплачене страхове відшкодування, зберігає свою чинність до кінця зазначеного строку в договорі в розмірі різниці між страховою сумою і сумою виплаченого страхового відшкодування.
Якщо сільськогосподарська культура посіяна (посаджена) на площі більшій, ніж вказано у договорі страхування, збиток розраховується на фактичну площу, а страхове відшкодування виплачується пропорційно відсотку, який становить площа культури за договором від фактично посіяної.
3.2. Зарубіжні системи страхування в сільському господарстві.
Страхування виробництва продукції.Найбільш застосовується для рослинної продукції. У тваринництві такий вид страхування не застосовується із-за певних труднощів, зв”язаних з виміром виробленої продукції, наприклад, при виробництві молока або м”яса, та відсутністю об”єктивного “часу збору врожаю”. Хоча така ж проблема існує і для рослинництва у закритому грунті.
Виробництво продукції страхується здебільш від перерахованих ризиків, таких, наприклад, як град, котрі дозволяють розрахувати ймовірне розподілення можливих збитків виходячи з статистичних даних. Страхування може грунтуватися на даних індивідуального виробництва або регіональних даних. У першому випадку компенсація виплачується, якщо індивідуальне виробництво падає нижче зазначеного рівня, у другому випадку фермер отримує компенсацію, тільки якщо регіональний рівень виробництва падає нижче зазначеного рівня.
Регіональний підхід може бути цікавим для фермера, тільки якщо в межах його регіону рівні збираємого врожаю по культурам суттєво не відрізняються. У випадку індивідуального подходу підвищується складність роботи - необхідно шукати рішення, маючи асиметричну інформацію, застосовувати різноманітні умови страхування, контроль за виконанням страхувальником обумовлених умов страхування та т.і.
Страхування катастрофічних збитків в результаті природних небезпек чи епідемій. Всередині певного регіону такий ризик має низьку ймовірність, але надзвичайно високий рівень збитковості. Специфічний характер цього ризику повязаний з іншого роду проблемами:
- системна природа ризику. Для формування необхідних резервів страхова компанія змушена застосовувати високі ставки премій. Якщо перестрахування або відповідні гарантії держави відсутні, такі премії, як правило, несприятливі страхувальників;
- недостатні статистичні дані для розрахунку відповідної премії у звязку з частотою подій;
- невизначеність політики правлінь, які забезпечують виплати в таких випадках, що стримує розвиток цього виду страхування.
Цей вид страхування може розвиватися лише за умови тісного співробітництва держави зі страховими компаніями, як з точки зору законодавчого забезпечення, так і політики у відношенні компенсації прямих збитків в результаті епідемій та інших природних небезпек.
